10:43, 07 Січня 2021

Старости сіл Боратинської громади поділилися рецептами куті

Яке Різдво обходиться без куті? Ця страва вважається однією з найважливіших на святковому столі, своєрідним оберегом та символом Різдва. Кутя скрізь смакує залюбки, втім у кожній сім’ї є свій традиційний спосіб приготування цієї страви. Напередодні Різдва з’ясували, як готують кутю вправні господині – старости Боратинської громади, що додають, аби вона вийшла смачнішою та як святкують Різдво.

Про це повідомляють на веб-сайті Боратинської громади.

Галина Яковець – староста сіл Ратнів, Вікторяни

Запитали, як готуюсь до Різдва, а спогади чомусь линуть у дитинство. Напевне, тому, що саме діти найбільше чекають свят і чудес. В ту далеку, так звану, епоху комунізму і атеїзму, ми все одно з нетерпінням чекали Коляди і Різдва.

Свято починалося ввечері 6 січня, коли тато заносив до хати «діда» – великого житнього снопа, і ставив його у куток. Мама зав’язувала нову хустку, одягала вишитий фартух і накривала на стіл, а ми з братом рахували чи є 12 страв. Їх часто не вистачало і ми зараховували і хліб, і сіль, і воду. Звичайно, найсмачнішою була кутя. Але її не можна було всю з’їдати, треба було залишити тим, хто помер. Ми щиро вірили, що душі померлих родичів приходять вночі додому. Вранці перш за все перевіряли чи не впала чия ложка, бо то погана прикмета на рік.

В той час ми знали, що Різдво – це свято народження Ісуса Христа, але не задумувалися, що таке Коляда. Я лише, коли вчилася на історичному факультеті, з лекцій по атеїзму дізналася, що за язичницькою вірою Коляда – це богиня, яка народжує Сонце. Щороку в день зимового сонцестояння вона народжує нове Сонце, і наші предки відзначали цей день як свято Коляди. Християнська релігія, започаткувавши Різдвяні свята, зберегла інші звичаї, які сильно прижилися в народі, зокрема і Коляду.

Пройшли роки, багато чого змінилося. Замість діда-снопа – маленький стилізований букетик з колосками, замість куті товченої в ступі – кутя з магазину. З сучасним різноманіттям продуктів вже в дванадцять страв важко вкластися… Але найголовніше ми зберігаємо. Це саму атмосферу  свята, коли родина збирається разом за столом, горить  свічка, стоїть тарілка і лежить ложка для тих, кого вже немає з нами…

І обов’язкові страви з нашого дитинства: ліниві пиріжки чи пампушки, вареники з капустою, голубці з картоплею, грибочки, риба, узвар із сухофруктів. Я хвалю кутю, з якою завжди приїжджають син, невістка, внуки,  і радію як дитина, коли вони кажуть, що моя смачніша, бо моя солодша. Загалом рецепт ратнівської куті дуже простий – запарити мак у макітрі і стерти, додати товчену варену пшеницю, залити узваром, додати мед, ізюм, горіхи, цукор за смаком.

Опівночі традиційно починається святкове Богослужіння в Ратнівському храмі святої великомучениці Параскеви. І ми всі будемо молитися, щоб було над нашими селами Господнє благословення, щоб настав мир в Україні, щоб здоровими і щасливими були всі родини. А потім ми з радістю чекаємо колядників, щедрувальників, які прославляють Христа і звеселяють кожну домівку.

Марія Тарасюк – староста села Коршів

В Різдвяний вечір стараємось зробити 12 пісних страв разом з кутею. Напередодні вечері приносимо у хату невеличкого дідуха. Моя бабуся завжди говорила, щоб дідуха приносив чоловік і вітався: «Добрий вечір, з колядою». Кутю робимо з товченої домашньої пшениці, додаємо консервовані вишні, полуницю, мак, горіхи. Обов’язковою стравою на Святвечір у нашій сім’ї також є вареники з капустою.

Вікторія Косарук – староста сіл Промінь, Мстишин, Вербаїв, Коршовець, Лучиці

У приготуванні куті бере участь майже вся сім’я. Мама варить кутю у духовці, перед цим замочивши її  у воді. Тато перетирає мак з цукром у глиняній макітрі. Узвар або сироп  варю я. Коли з’єднуємо кутю (мак та узвар) діти додають родзинки, горіхи, вишні, курагу, мед.

На Святий вечір обов’язково готуємо з мамою 12 пісних страв. Окрім куті на святковому столі обов’язково є узвар, вареники з капустою, голубці з картоплею, гриби, пиріжки, печена риба, тушковaнa квасоля, картопля «у мундирах», салат з квашеної капусти, заливне з риби, печена у печі капуста, а на десерт мама варить пончики з вишнею.

Перед вечерею діти з кутею сідають під стіл і починають «квоктати» – це для того, щоб добре кури велися. Сідаємо вечеряти тоді, як на небі зійде перша зірка, під час вечері з-за столу ніхто не встає. Не прибираємо страв та посуду, адже віримо, що вночі на святу вечерю приходять померлі родичі. Зранку йдемо до церкви на святкову літургію, потім зустрічаємося усією родиною, колядуємо.

Руслана Пастерук – староста сіл Баківці, Озеряни

Кутю готую у духовці – у чавунному банячку варю товчену пшеницю. Після цього збираю страву у макітрі: додаю пропарений молоком товчений мак, зерна волоського горіха, трішки меду та цукру до смаку.

Сідаємо вечеряти о 18:00, зазвичай у цю пору вже сходить різдвяна зірка. Перед тим, як накривати на стіл стелимо під скатертину сіно і ставимо у центрі кутю. До початку вечері чоловік несе трішки куті нашій корівці.

Світлана Герасимчук – староста села Лаврів

Кутя – це головна страва Святвечора, з неї заведено розпочинати вечерю. Різдвяну кутю у нашій сім’ї готують з пшениці. Спочатку відварюємо зерно на маленькому вогні, потім випарюємо у духовій шафі, щоб було м’яке. В глиняну макітру кладемо відварену пшеницю, додаємо мед, ізюм, горіхи, тертий мак, все перемішуємо, додаємо цукор, розчинений у воді – виходить смакота! Ще є одне правило – готувати кутю треба в хорошому настрої, щоб рік був вдалий.

Усією сім’єю чекаємо появи на небі першої зірки і сідаємо за стіл. Важливим обрядом на Святвечір є оформлення столу. Вже традиційно ми застеляємо стіл свіжим сіном, сиплемо зерно, на кутки кладемо зубчики часнику, щоб відігнати злих духів та хвороби, зверху накриваємо стіл білою святковою скатертиною. Головною стравою вечора безумовно є кутя, також на різдвяне частування обов’язково готуємо 12 пісних страв та узвар.

Спільною молитвою дякуємо Господу за прожитий рік і  згадуємо тих, кого на жаль вже немає з нами. Зі столу після завершення вечері нічого не прибираємо, адже існує повір’я, що духи померлих приходять у різдвяну ніч в гості, щоб провідати родину. Зранку, 7 січня, ідемо на святкову літургію у наш храм Святої Покрови.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: