19:00, 30 Січня 2020

Скандал з будівництвом мосту у Луцьку: затягування робіт та виправдання мера

Через повінь, що знищила міст, один з мікрорайонів Луцька залишався відрізаним від міста. Міська влада обіцяла відбудувати міст, однак роботи затягнулися на майже два роки.

У лютому 1934 року на шпальтах видання «Wołyń» опублікували статтю про сумну річницю: «Наближається друга річниця відколи води Стиру зруйнували міст на Гнідаві, який сполучає передмістя Гнідава з містом, мостом, який є єдиною комунікацією застирянської частини міста, позбавленої будь-яких міських зручностей (світла, тротуарів)».

Зі слів автора статті, кількатисячна громада Гнідави, обороняючись від визиску, якому хотіла піддати її міська влада, запроваджуючи платне паромне перевезення через річку, була змушена організувати громадянський комітет у справі відбудови мосту. Отже, для сполучення двох частин міста розпочав курсувати безплатний міський паром. Містяни очікували на швидку відбудову зруйнованого стихією мосту, однак 1932 рік минув в безрезультатному очікуванні. Зміна міського голови у 1933 році викликала нові надії, проте нова міська влада також підвела лучан. Восени 1933 року роботи з будівництва мосту розпочав підрядник і мешканці Луцька припинили нарікати.

«Напевно, це так вплинуло на нашу владу, що… міст досі будують. А кажуть, що навіть термін, обумовлений в договорі з підрядником, вже минув»,  – звертав увагу на повільність робіт автор публікації.

Він закликав владців пришвидшити роботи, аби на той час, коли вода знову рушить, гнідавчани  могли користуватися мостом, а лучани могли б бути свідками відкриття мосту замість сумної річниці його знищення.

Вже невдовзі видання було змушене опублікувати спростування цієї інформації за підписом Луцького бургомістра Адольфа Беднарського (обіймав посаду у 1933-1934 роках). Мер стверджував, що окремі твердження в статті не відповідають реальному стану речей.

«Неправда, що міська влада занедбала справу відбудови Гнідавського мосту протягом приблизно двох років, натомість, правдою є те, що від час зруйнування старого мосту бурхливою течією Стиру, мерія розпочала опрацювання проекту і докладала всіх зусиль на пошуки відповідних фінансових джерел для будівництва нового мосту, що у наші складні часи не так легко, як здається пересічному громадянину. Затверджений проект і кредити на будівництво міська влада отримала півроку тому»,– наголошував президент міста.

Він стверджував, що інформація про те, що будівництво мосту затягується, неправдива, натомість одразу після затвердження проекту та отримання кредиту, мерія оголосила торги, підписала договір та визначила виконавця робіт, які спочатку здійснювалися у нормальному темпі. Однак з 15 жовтня 1933 року до 9 січня 1934 року винятково високий рівень води став на заваді встановленню опор мосту та анкерів, а відповідно, монтажу несучих конструкцій.

Мер повідомляв, що найважливіші роботи вже виконані, встановлюють несучі конструкції. Міст мав 13 метрів завширшки, що є рідкістю для дерев’яних мостів, балки системи інженера Рехнєвського на час написання спростування вже були встановлені на опорах. Залишалося завершити облаштування верхнього помосту.

Отже, міський голова переконував, що будівництво мосту просувається швидкими темпами, в чому, мовляв, може переконатися автор попередньої критичної статті. Передати міст у користування лучанам обіцяли у березні 1934 року.

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: