17:30, 16 Травня 2018

Птахівництво у ЄС: на Волині переймають досвід французьких експертів у вирощуванні курей без антибіотиків. ФОТО

У країнах ЄС відмовляються від антибіотиків та стимуляторів росту, щоб вирощувати здорову птицю на м’ясо. Україна не пасе задніх і, зокрема, однією із перших стала Волинь, а саме – ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», де вже вирощують таку курятину під торговою маркою «Епікур».

Французькі експерти, представники Технічного Інституту з Птахівництва Франції (ІТАVІ), Франсуа Кадюдаль і Жонатан Еркюль поділилися європейським досвідом і рекомендаціями для волинських виробників курятини.

Експерти пояснили, що місією їхнього інституту є забезпечити так би мовити взаємодію між трьома ланками – виробником, науково-дослідною діяльністю у сфері птахівництва та державним сектором. Франсуа Кадюдаль та Жонатан Еркюль працюють в економічному управлінні цього інституту. Їхнім завданням є аналізувати стан справ у сфері птахівництва і готувати висновки про можливі покращення стану справ у цій сфері, виявляти можливості, де співпраця на різних рівнях могла би дати гарні результати. Експерти приїхали в Україну, тому що українське птахівництво дуже швидкими темпами структурувалось за їхніми спостереженнями та зайняло вагоме місце на європейському ринку. За словами експертів, їм було цікаво побачити та визначити, в яких саме сферах співробітництво між українськими та французькими виробниками у сільськогосподарській галузі було б корисне.

«Є проблеми, з якими зіштовхнулися країни Євросоюзу, до яких Україна ще все одно прийде, і ми б хотіли поділитися, щоб не наступали на ті ж граблі», – зауважив Франсуа Кадюдаль.

Він розповів про європейський контекст у галузі птахівництва. Він зауважив, що різниця у птахівництві між Україною та Європейським Союзом у тому, що у першу чергу європейське виробництво птиці більш різноманітне у видах, в Україні ж в основному займаються вирощуванням курей. До прикладу, у Франції широко представлені гуси, качки, індики тощо. Крім цього ще є і технологічні відмінності. У Франції, як і в Україні, є великі підприємства, однак дуже популярними стають невеликі підприємства, де продукція органічна – особини гуляють на волі, а весь цикл годування і лікування птиці контролюється дуже суворо. Також відмінність у тому, що у процесі виробництва від інкубатора та аж до доставки до споживача задіяні партнерські відносини, в Україні ж, експерт зауважив, що цикл більш замкнений, є інкубатор або на місці, або курчата купують і тоді доводять до певної ваги, подають на забій. У Франції – чіткіше структурований такий тип відносин, коли виробник м’яса птиці є повністю незалежний, і якщо той, хто відповідальний за процес забою птиці,  приймає якісь стратегічні важливі рішення, то цей виробник птиці мусить пристосуватися до них і мусить певні інвестиції додаткові зробити за потреби.

«Що з приємністю можу констатувати – це те, що ми побачили з моїм колегою, що в Україні дуже сучасні пташники, сучасні конструкції, системи обслуговування, дуже велика частина обслуговування автоматизована. У Франції дуже часто ви побачите невеликі фермерські господарства із вирощування птиці і по 3-6 працівників на бригаду», – підкреслив Кадюдаль.

Експерт наголосив, що у Франції діє програма Євросоюзу щодо заборони використання антибіотиків на усіх етапах вирощування птиці. Окрім цього, є ще окремі фермери, які, просто, самі для себе ставлять такий виклик, щоб виростити здорове курча, не використовуючи антибіотиків для лікування. Однак, крім відсутності антибіотиків, потрібно ще бачити, що курча їсть, у яких воно умовах утримується тощо, тоді це все в комплексі буде давати прекрасний результат. І є такі фермери, які роблять у себе такі гарні експерименти. Однак найважче це продати споживачеві таку курочку.

«На  мою думку, ринки європейські вже більш-менш стабілізувалися, і тепер, я вважаю, буде конкуренція між українським виробником та бразильським – боротьба за європейського споживача між цими двома крупними виробниками, – зазначив Франсуа Кадюдаль. – Тому що це дві країни, які найбільш конкуренто здатні в сенсі ціни на світовому ринку. І між ними конкуренція буде сильна, тому що вони постачають продукцію в одному і тому ж сегменті, тобто птахівництві».

Експерти вважають, що бажано було б в Україні все таки ширше представити види м’яса птиці, зокрема м’ясо гуски, качки, індика. Їх виробництво трішки дорожче звичайно, але разом із ростом і збільшенням купівельної спроможності громадян, ці види теж будуть мати великий успіх в майбутньому на ринку. Тим більше, що українці мають уже досвід вирощування індиків, качок, гусей, але на своїх присадибних господарствах, однак, експерти впевнені, що це цінний досвід, який можна використати.

У Європі впроваджують безвідходне виробництво. Зокрема, субпродукти (серце, нирки тощо) – для європейців є делікатесом. Із качок дуже цінується пух для виготовлення верхнього одягу. Утилізації відходів в Європі надають дуже великого значення. Це все на рівні інвестицій. Є такі два основні напрямки – або так переробляють ці відходи, щоб протеїн виділити із них і потім пустити в подальше використання, або спалюють і отримують біоенергію. Крім того, є ще одна маленька сфера використання – домашні улюбленці, коти та собаки, люблять їсти те, що на забійних цехах вважається відходами, отож, це використовують як корми для тварин.

Генеральний директор Володимир-Волинської птахофабрики Аліна Сич розповіла, що на сьогодні їхнє підприємство входить у п’ятірку лідерів у галузі птахівництва в Україні, цікавиться європейськими трендами, а у компанії велику увагу приділяють здоровому способу життя. За словами Аліни Сич, вони їздили на багато конференцій і виявили, що у всій Європі та Америці люди занепокоєнні негативним впливом антибіотиків на організм людини – зі споживанням такого м’яса організм людини звикає до антибіотиків.

Вперше про вплив антибіотиків у компанії почули на міжнародній конференції у Відні в Австрії:

«Нас ця тема дуже зацікавила, і для своєї компанії ми вирішили спробувати виростити курку без антибіотиків та стимуляторів росту. Почали підбирати оптимальну програму годування, умови утримування птиці. Займалися цим приблизно двох років, і наразі маємо перші успіхи», – зауважила Аліна Сич.

На сьогодні на підприємстві вирощують вже 50 % курей без антибіотиків, і дали ринку нову торгову марку «Епікур» зі слоганом «Свіжий кур». Аліна Сич звернула увагу, що одним із європейських трендів безпеки продуктів – є органічно вирощена продукція, де жорстка система контролю, починаючи від вхідної сировини і закінчують кінцевими продуктом. І ще велику увагу приділяють благополуччю птиці – це оптимальне відношення до умов утримання птиці, більш м’яка і безпечніша система забою. Оскільки компанія підтримує зростаючий тренд здорового способу життя, тут стали шукати однодумців серед українців – кому цікаво, що вони їдять, чим годують дітей, які слідкують за своїм правильним раціоном. Місія компанії – робити людей щасливими в першу чергу через здоров’я, виготовляючи на 100 % корисний продукт.

Володимир-Волинська птахофабрика успішно працює і на зовнішні ринки, експортуючи продукцію за стандартами «халяль» у країни Близького Сходу, проте основний орієнтир робить на внутрішнього споживача, адже вітчизняному виробнику потрібно думати про українців та їх якість життя.

Наразі у компанії планують розвивати своє виробництво, побудувавши новий забійний цех. Наразі вже підписаний контракт із голландською компанією «Stork» і чекають на фінансування. Таким чином керівництво планує збільшити потужності більш ніж удвічі. До прикладу, на сьогодні потужність підприємства – 6 тисяч голів в годину, а завдяки новому цеху можна буде збільшити до 13,5 тис голів в годину.

Продукція без антибіотиків вартує на 20 % дорожче, тому що курку виростити без антибіотиків затратніше. Відмова від використання ліків та домішок, навіть для профілактики захворювання кур, несе за собою підвищений процент падежу птиці. Це впливає на собівартість, але забезпечує якість.

Також тут вирішили і проблему із утилізацією та забезпеченням енергією потужностей виробництва. Кишки заморожують у спеціальних камерах та продають для норкових підприємств, де ними годують тварин. Установили у себе також утилізаційну піч, де відходи виробництва спалюють. Процесс збору відходів відбувається кожного ранку. Також у окремій печі спалюють пір’я. У результаті його згорання виділяється тепло, яке гріє воду для забійного цеху. Послід разом зі соломою є органічним добривом, тому його продають для фермерів.

Аліна Сич зауважує, що Володимир-Волинська птахофабрика – одне із перших підприємств, що запровадило у себе безвідходне виробництво. Адже, якщо раніше платили приблизно 70-100 тисяч гривень на утилізацію, то зараз лише від продажу кишки заробляють приблизно 2 мільйони гривень в місяць.

У власній лабораторії на підприємстві перевіряють сировину для кормів на мікотоксини, шкідливі домішки, наявність пестицидів у кормах, а також кількість вологи, засміченість, кількість шкідників, чи биті зерна, чи цілі тощо. Тут відбувається контроль усіх процесів.

Мають також власні поля, де вирощують пшеницю, кукурудзу, сою, які згодом на власному заводі комбікормів переробляють.

Директор комбікормового заводу Сергій Жигуров розповів, що у місяць роблять 10 тисяч тон кормів для власних потреб. Управляють усім процесом також за допомогою комп’ютерів. Тут є 40 бункерів по 25 тон. А це тисяча тон готових кормів одночасно може зберігатися на заводі. Є також склад зберігання фасованої сировини на 2 тисячі кв. м. та 8 силосів по 3 тисяч тон, де довготривало можуть зберігати пшеницю. Усього тут можна вмістити 24 тисячі тон. Є також ємності для олії. На заводі працює понад 50 осіб.

Сировину для кормів вирощують як свою, так і купують. Усі вітаміни купують у Європі, а вапняк, пшениця, соя, кукурудза – українські.

Наразі на птахофабриці є 100 пташників, а це усього 11 бригад, розміщених у різних точках поблизу Володимир-Волинського. У бригаді, де 12 пташників, працює 12 осіб, де 6 – шестеро. Курчат сюди закупляють дуже маленькими – їм тоді лише доба. Беруть їх у Польщі та Австрії і мають необхідні сертифікати. Вирощують птицю практично за допомогою комп’ютера. Усе обладнання, від комп’ютерів до систем годівлі, придбали у Німеччині. За допомогою спеціальних систем, курчата отримують їжу, воду, повітря, освітлення тощо. Усі показники контролює комп’ютер. Завдяки такому автоматизованому виробництву усі дані можна відразу відстежувати в офісі з усіх пташників.

В одному пташнику може сидіти 56 тисяч голів. На підприємстві вирощують вид бройлерів типу Росс- 308. Це спеціально виведена для м’яса порода. Ця курка дає нормальну вагу на 40-43 день вирощування. Цикл вирощування складає в середньому 40 днів. На забій курку відправляють на 45 день.

Усі процеси знову ж таки автоматизовані – від процесу вирощування аж до запаковування. Втручання людини – мінімальні, отож, продукція виготовляється у безпечних умовах. До слова, перед кожним пташником лежать спеціальні килимки, ступаючи на які, дезінфікується взуття. Окрім того, щоб потрапити до курей, потрібно прийняти душ та одягнути спецодяг.

На підприємстві планують повністю перейти на вирощування курей без антибіотиків та стимуляторів росту вже до 2019 року, аби прямувати до європейських стандартів якості та безпеки їжі та годувати людей, які дбають про своє здоров’я, лише корисною продукцією.

 

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

 

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: