20:30, 07 Серпня 2020

Поки Шенген на карантині: що подивитися у «Волинських Афінах»

Невеличке містечко, що розташоване біля підніжжя Кременецьких гір у Тернопільській області, зустрічає європейською архітектурою та мальовничою природою. Якби це місто було б десь у Німеччині, сюди б їхали уже зі всього світу, адже недарма його назвали «Волинськими Афінами». Така назвала виникла, бо місто було культурною столицею краю.

Інтернет-видання «Волинь Online» завітало у Кременець, на історичну Волинь, найпівденнішу резиденцію князя Вітовта, аби розповісти Вам, що побачити у Кременці.

Гора Бона та руїни замку, який будували Любарт і Вітовт, а володіла ним польська королева

Найвідоміше туристичне місце Кременця – це Замкова гора або гора Бона, одна із Кременецьких гір, що височіє над містом. Зараз тут руїни Кременецького замку, а раніше це була неприступна фортеця, яку починав будувати ще волинський князь Любарт, згодом продовжили Великі Князі Вітовт, Свидригайло.

Гору ж назвали на честь дружини польського короля Сигізмунда (Жигмунта) I Бони Сфорци. Це місто вона отримала у подарунок від чоловіка у 1569 році.

Хоч давно вже немає неприступної твердині, але про її міць нагадує вартова вежа, що звисає над урвищем. Саме тут зараз попри небезпеку зірватися вниз туристи полюблять зробити інстаграмне фото. А ще звідси видно усе місто мов на долоні.

Під вежею є таємничі підвали замку, які криють в собі таємниці віків. Також збереглася надбрамна вежа з готичною аркою, яку відновили реставратори.

Колегіум

Комплекс колегіуму чину єзуїтів – найграндіозніша з вцілілих історичних споруд міста. Величний витвір архітектора Паоло Фонтана побудований у 18-му столітті. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнацію Лойолі та святому Станіславу Костці. Його особливістю є збережені донині балюстради та кам’яні ліхтарі у стилі рококо.

У 19-му столітті поляк Тадеуш Чацький (пам’ятник якому встановлений на території комплексу) заснував Вищу Волинську гімназію (згодом – ліцей). Нині небагато хто знає, що найпрестижніший з сучасних вишів України, Київський національний університет, у 1831 році створювали значним чином на базі цього ліцею. Будівлю костелу нині використовують як православний храм ПЦУ.

Образна назва – «Волинські Афіни» виникла через авторитет Кременця як культурної та освітньої столиці краю. Одна з найкращих бібліотек Східної Європи розташовувалася у колегіумі й налічувала понад 50 тисяч томів, 1500 із яких — цікаві та екзотичні інкунабули, навіть древньоіндійські манускрипти.

Ботанічний сад

Більше обділений увагою туристів діамант Кременця – велетенський за площею ботанічний сад з понад двохсотрічною історією. Закладений ще у 1754 році як аптечний сад Єзуїтського колегіуму, згодом був ботанічним садом Волинської гімназії. У 1830-их роках найцінніші породи, зокрема, велику пальму, перевезли у Київ для саду університету Святого Володимира (нині – Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна).

Кременецький ботанічний сад – ще одне місце для інстаграмних фото та чудове місце відпочинку для тих, хто втомився від гамору великих міст. З 200 гектарів, на яких простягається ботанічний сад, 30 займають експозиції, серед яких сад магнолій, сад ліан, втаємничений сад ароматів та інші, а решту – штучні та природні ліси. Як свідчать інформаційні табло, на теренах саду можна зустріти навіть лисиць, куниць, зайців, борсуків та ласок. Завдяки горбистому рельєфу, на території саду є кілька оглядових майданчиків. А нещодавно у саду відкрили експозицію з унікальним арт-об’єктом, що називається «Трон природи».

Працює ботсад, вхід у який розташований на вулиці Ботанічній у центрі міста, з понеділка по четвер з 8:30 до 17:30, у п’ятницю – з 8:30 до 16:15.

Окрім того, у центрі міста, на схилах пагорбів, розташований міський парк Кременеця з амфітеатром, атракціонами та скульптурами.

Храми

У зелені та квітах потопає комплекс споруд колишнього Василіянського монастиря 17-го століття, нині – Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ МП. Тут свого часу діяли братство, школа та друкарня, а згодом була резиденція вікарного єпископа Волинської єпархії.

Діючий нині костел Святого Станіслава, побудований у 19-му столітті,  був єдиним римо-католицьким парафіяльним храмом на Волині, який діяв у радянський час.

Ще один цікавий об’єкт – дерев’яна Церква Воздвиження Чесного Хреста, зведена наприкінці 19-го століття, єдиний дерев’яний храм Кременця, який несе також риси волинського стилю шатрової архітектури. Неподалік від неї розташована мурована каплиця Святої Анни.

Францисканський костел та монастир, зведені у 17-му столітті, розташовані навпроти будівлі колегіуму, біля підніжжя гори Бона. Нині діє як православний храм. До наших днів з ансамблю францисканського монастиря зберігся монастирський корпус, двох’ярусна дзвіниця у стилі пізнього бароко, а також фрагменти мурів огорожі з нішами, у яких були зображення євангельських сцен. Безпосередньо перед собором розміщена колишня площа Ринок, на якій раніше був сквер, а у 1980-тих роках на його місці побудували Меморіал Слави, де знайшли вічний спокій воїни, які загинули під час Другої світової війни. На території меморіалу згодом звели пам’ятники воїнам-афганцям та ліквідаторам аварії на ЧАЕС.

Як доїхати із Луцька та ціни

Для тих, хто має власне авто, доїхати до Кременця займе не більше години-півтори. Можна також скористатися системою «BlaBlaCar» та знайти собі попутника. Це доволі популярний маршрут з Луцька на Тернопіль, то ж доїхати вдасться швидко. Якщо не буде попутника напряму, то можна під’їхати у Дубно, а звідти уже знайти маршрут на Кременець.

Також сюди ходять рейсові автобуси з Луцька. Вартість за дорогу становитиме орієнтовно 70-80 гривень в одну сторону.

Місто компактне, тому півдня-день цілком вистачить, аби його оглянути. Практично усі найцікавіші пам’ятки розташовані у межах пішої доступності поблизу головної вулиці Кременця.

Насамперед рекомендуємо піднятися на гору Бона, а вже після того прогулятися містом. До неї можна дійти прямуючи по центральній вулиці Шевченка. Далі Ви побачите табличку із написом «Замкова гора». Після того потрібно по дорозі, вимощеній бруківкою, підніматися вгору.

Вартість вхідного квитка на  Замкову гору становить 10 гривень. Тут же можна придбати магніти, листівки та сувеніри. Вартість листівки – від 5 гривень, магнітика – від 10 гривень. На горі не продають воду, тому варто взяти її з собою. Із гори можна оглянути все місто та спланувати подальший маршрут його вулицями.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: