23:06, 16 листопада 2020

Підбили підсумки спостереження за виборами Луцького міського голови

Після оголошення повторного голосування з виборів Луцького міського голови кандидати дещо змінили підходи до агітаційної кампанії, тож вона вийшла менш насиченою, ніж перед «першим туром». У день голосування спостерігачі не зафіксували грубих порушень, котрі могли б мати вплив на результати волевиявлення.

Про це розповіла координаторка Громадянської мережі «ОПОРА» на Волині Катерина Шарпата під час прес-конференції 16 листопада.

Катерина Шарпата нагадала, що 29 жовтня Луцька міська ТВК оголосила результати виборів депутатів та повторне голосування з виборів Луцького міського голови. Його призначили на 15 листопада.

«У «другому турі» виборів зустрілися висуванець політичної партії «За майбутнє» Ігор Поліщук та кандидат-самовисуванець Богдан Шиба. Відтак, уже з 30 жовтня кандидати мали можливість продовжити проведення передвиборної агітації, проте, не поспішали агітувати традиційними методами, а частково перейшли у соціальні мережі», – зазначила вона.

Тож активну виборчу кампанію обидва кандидати та їх команди проводили у соціальній мережі Facebook. Обидва кандидати поширювали тут оплачену рекламу, інформацію про зустрічі з виборцями, а також заяви про підтримку їхніх кандидатур. На таких заявах в основному і будували свою кампанію обидва кандидати в «другому турі». Окрім соціальних мереж такі заяви можна було побачити на носіях зовнішньої реклами, в друкованих агітаційних матеріалах, у ЗМІ. Один з кандидатів також провів кілька онлайн «розмов» з лучанами в форматі відповідей на питання.

Серед інших агітаційних форм залишились в обох кандидатів поширення агітаторами газет і буклетів з передвиборними програмами та іміджевими матеріалами, які розповсюджувались у значно менших масштабах у порівнянні з попереднім етапом виборчої кампанії. На користь кандидата Ігоря Поліщука («За майбутнє») лише 10 листопада на вулицях Луцька з’явилась зовнішня реклама.

Обидва кандидати проводили поодинокі зустрічі з виборцями. Богдан Шиба також у суботу, 7 листопада, зустрівся із виборцями біля «Центрального ринку», щоб обговорити з підприємцями можливості розвитку цієї території.

«Кандидати проявляли активність у ЗМІ, де розміщувались позитивні іміджеві матеріали на їхню користь. Кількісна перевага у медійному просторі була на боці Богдана Шиби, на користь якого протягом листопада виявили понад 60 матеріалів. Поодинокі публікації з’являлися і на користь Ігоря Поліщука», – повідомила координаторка ОПОРИ.

Протягом звітного періоду і Ігор Поліщук, і Богдан Шиба здійснювали свою передвиборну агітацію переважно в форматах, які не виходили за межі обмежень, встановлених чинним законодавством чи за межі міжнародних демократичних стандартів. Однак зафіксували чимало проявів поширення негативної інформації як про одного, так і про іншого кандидата і у ЗМІ, і в соціальних мережах.

«Такі матеріали переважно не містили ознак «чорного піару», за виключенням одного зафіксованого випадку, однак агітаційну кампанію, побудовану на негативі та намаганні дискредитувати опонента не можна назвати виправданою та чесною», – додала представниця ОПОРИ.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували використання прихованої реклами на носіях зовнішньої реклами, імовірно, на користь одного з кандидатів в день голосування та напередодні, в «день тиші». Також напередодні дня голосування виявили оплачену рекламу у мережі Facebook на користь кандидата від «За майбутнє» Ігоря Поліщука. Така практика актуалізувала проблему прозорості фінансування передвиборної агітації.

«Протягом короткого періоду передвиборної агітації вдалося уникнути масових проявів підкупу виборців або інших технологій фальсифікації виборів. Однак, гострою залишалась проблема чіткого розмежування публічної комунікації та виборчих інтересів кандидатів, які займають впливові посади в органах місцевого самоврядування», – наголосила Катерина Шарпата.

У день повторного голосування 15 листопада спостерігачі ОПОРИ здійснювали комплексну оцінку дотримання виборчого законодавства та якості реалізації ключових виборчих процедур на всіх етапах процесу.

У межах Луцької громади фіксували окремі порушення. Більшість із них стосувалася недотримання виборчого законодавства з боку членів комісій на дільницях. Наприклад, на спеціальну дільницю №071104 у Луцьку не допустили спостерігача. Однак після скарги ОПОРИ ТВК визнала такі дії протиправними.

«Неодноразово фіксували процедурне порушення видачі бюлетенів – коли можливість виборцю проголосувати надавав один член комісії, хоча законодавством передбачено, що такі дії повинні здійснювати двоє осіб. Також спостерігачі фіксували відсутність протоколів ранкового засідання на низці дільниць», – зазначила Катерина Шарпата.

Тож за загальною оцінкою спостерігачів, протягом повторного голосування на дільницях не виявлено суттєвих порушень, які могли б вплинути на результати виборів.

Під час підрахунку голосів йшлося про затягування членами комісії процесу оформлення проколів чи підписання їх. За словами координаторки ОПОРИ на Волині, схожу «практику» спостерігають фактично кожної виборчої кампанії. Водночас процес здачі документів у ТВК тривав злагоджено та завершився близько 3 години ночі. На складання протоколу з позначкою «Уточнений» відправляли 9 ДВК.

Опісля Катерина Шарпата презентувала результати дослідження «Практики використання адмінресурсу в Україні та на Волині під час місцевих виборів 2020 року».

За словами координаторки ОПОРИ на Волині, під час спостереженням за кампанією зафіксували понад 160 випадків порушень виборчого законодавства чи недотримання демократичних стандартів, і більшість із них стосувалася агітації. Водночас, відслідковуючи можливе використання адмінресурсу з’ясувалося, що окремі активності певних очільників громад, котрі балотувалися, можуть містити ознаки поведінки на межі із зловживанням адмінресурсом.

Під час дослідження в масштабах України фіксували випадки розповсюдження медичних наборів, масок та ручок напередодні голосування, використання пожежних автомобілів для поклейки агітаційних матеріалів, а також проведення агітації під час заходів, організованих за бюджетні кошти.

На Волині у ході дослідження аналізували ведення кампаній місцевих посадовців, котрі могли користуватися певними перевагами порівняно із іншими учасниками виборів (наприклад, наявність кадрових, фінансових, медійних ресурсів), а також звертали увагу й на використання для «піару» бюджетних коштів.

«Подібні прояви ми відзначали не як порушення законодавства, а як маніпулятивну виборчу технологію», –  розповіла Катерина Шарпата.

Схожі випадки можуть мати місце через недосконалість законодавства у частині регулювання таких дій.

«Чинні посадовці під час виборчої кампанії не зобов’язані йти у відпустку, а навіть можуть  здійснювати агітацію  у робочий час. На нашу думку, саме в такому контексті формулювання норм закону на цьому грунті можуть виникати зловживання. Адже посадовцям далеко не завжди вдається розмежовувати свою роботу як очільників громад із агітацією», –  зазначила Катерина Шарпата.

Тож на місцевих виборах-2020 ОПОРА пропонувала чинним головам сіл, селищ та міст, котрі стали кандидатами, підписати Кодекс етичної поведінки під час виборів. На Волині ініціативу підтримали троє посадовців – міські голови Ковеля та Ківерець Олег Кіндер та Володимир Жгутов та голова Смолигівської сільської громади Галина Прус. ОПОРА у майбутньому й надалі продовжить цю ініціативу та закликатиме посадовців не використовувати адмінресурс при веденні кампанії.

Окрім того, фіксували й подібні прояви із боку п’яти чинних волинських нардепів, котрі на місцевих виборах кандидували до різних рад. Адже вони використовували для популяризації своїх персон інформацію про проекти та ініціативи, втілені за кошти державного бюджету. ОПОРА відслідкувала 13 таких фактів (2 щодо Ірини Констанкевич, 3 – Ігоря Гузя, 8 – Вячеслава Рубльова) у вересні, та 6 схожих випадків у жовтні.

У матеріалах місцевих ЗМІ інформували про «сприяння» депутатів в отриманні грошей на різні потреби «на місцях». Окрім того, про участь у виділенні цих коштів звітували й на сайтах народних обранців та їх сторінок у соцмережах. На Волині зафіксували 4 випадки порушень, котрі були верифіковані та нанесені на всеукраїнську мапу.

«Один із прикладів, котрий потрапив на нашу мапу порушень – коли на автомобілях швидкої допомоги «пропіарилися» одразу двоє нардепів. Щодо Ірини  Констанкевич знаходили сюжети на телебаченні та публікації в онлайн-медіа де розповідали, що за її сприяння ці автівки надіслані в окремі регіони нашої області. Окрім того, помічниця Вячеслава Рубльова дякувала через соцмережі за «сприяння» у виділенні цих автомобілів», – розповіла Катерина Шапрата.

Схожий випадок зафіксували й на офіційному сайті Рожищенської міської ради.

«Йдеться про інтерв’ю із сайту Рожищенської міської ради із чинним міським головою, у котрому він згадує про «сприяння» народного депутата Вячеслава Рубльова у виділенні коштів із держбюджету на фінансування інфраструктурних об’єктів», – додала Катерина Шарпата. На цьому ж сайті зафіксували ще одну публікацію зі згадкою про «сприяння» вже у час, коли Вячеслав Рубльов був кандидатом.

За словами Катерини Шарпатої, попри немасовість такої практики, можливість агітації на межі з адмінресурсом свідчить про необхідність внесення змін у законодавство. Тому про врегулювання цього аспекту щодо посадових осіб-кандидатів слід говорити на державному рівні. Відповідні законодавчі заборони та водночас прозорий контроль сприятимуть вирішенню цієї проблеми.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: