Одягаємося на роботу правильно: нюанси дрес-коду

Білий верх, чорний низ; строгий діловий костюм; джинси, футболка, кеди; сукня від кутюр — у кожній компанії існує своя політика щодо дрес-коду, тобто одягу у робочий час. Одні співробітники вважають його чинником, що дисциплінує, інші ж — обмеженням свободи вираження поглядів. Навіщо потрібен дрес-код, які його плюси і мінуси, аналізували спеціалісти Міжнародного кадрового порталу “HeadHunter Україна”.

Згідно з дослідженнями hh.ua, трохи більше третини компаній мають офісний діловий стиль і стільки ж дозволяють ходити на роботу у повсякденному одязі. При цьому вимоги до дрес-коду стають більш демократичними. Наприклад, трохи менше третини роботодавців допускають стиль smart casual (або business casual), який передбачає більш вільний зовнішній вигляд.

Навіщо потрібен дрес-код

Прихильники єдиного стилю одягу на роботі вважають, що, по-перше, дрес-код допомагає створити враження «серйозної організації», тим більше якщо відповідає іншим елементам фірмового стилю (бланкам, буклетам, візиткам, логотипу, дизайну інтер’єру).

По-друге, дрес-код сприяє чіткій ідентифікації: наприклад, за білими сорочками/блузами і шийними хустками конкретного кольору можна безпомилково визначити співробітників певного банку (принаймні тих, хто працює безпосередньо з клієнтами).

По-третє, робоча «уніформа» дозволяє швидше налаштуватися на робочий лад і дисциплінує співробітників. До речі, це біда багатьох фрилансерів: працюючи в спортивних штанях і капцях, вони не усвідомлюють усю серйозність свого заняття.

І нарешті, дрес-код служить певним чинником згуртування колег, а також сприяє адаптації нових працівників. Якщо в організації запроваджено дрес-код, новачка сприйматимуть як свого, у нього не буде страху, що він виглядає якось не так або дуже відрізняється від інших.

Як не «перегнути палицю»

Противники єдиного корпоративного стилю часто апелюють до того, що строгий офісний, а тим більше уніфікований одяг приховує їхню індивідуальність і не дає права на самовираження. Хоча з іншого боку — не потрібно ретельно продумувати робочий гардероб і ламати голову над сполучуваністю речей.

Разом з тим, є такі організації, у яких прописують детальну інструкцію, яка регламентує і висоту підборів для жінок, і гостроту стрілок на брюках для чоловіків. Це вже інша крайність. Так само як і вимога купувати одяг певних торгових марок або у певних магазинах.

До речі, багато компаній, у тому числі корпорації зі світовим ім’ям, практикують так звані «вільні п’ятниці», коли в офісі допускається будь-який одяг.

Однією з важливих передумов успішного введення корпоративного стилю є завчасна розмова з колективом. Якщо дрес-код у компанії вже існує, то інформація про нього повинна обов’язково доводитися до всіх новачків і пошукачів. Деяких з них наявність дрес-коду може збентежити і відлякати.

У будь-якому випадку, навіть якщо у компанії не передбачено корпоративний стиль, краще носити одяг, який буде максимально відповідати стилю і атмосфері компанії. Пам’ятайте, що будь-який співробітник — це обличчя фірми.