19:22, 18 Червня 2024
Назавжди 25: у Ковелі попрощалися із полеглим воїном Владиславом Саковським
Жителі громади провели в останню путь полеглого на Донеччині військовослужбовця Владислава Саковського.
Про це у «Фейсбук» повідомив Ковельський міський голова Ігор Чайка.
«Нещадна війна з російськими окупантами продовжує свої страшні жнива. За Україну гине цвіт нашої нації, цвіт нашої Ковельської громади – молодь, яка мала б ростити дітей, працювати на розбудову нашої держави і громади, радіти життю. росія вчиняє геноцид на нашій українській землі – забирає від нас найкращих, справжніх людей з великої літери.
Сьогодні ми попрощалися із одним з таких воїнів – Владиславом Саковським, якому віднині назавжди 25. Батьки втратили сина, дружина – чоловіка, маленька донечка – тата.
Владислав народився у селі Вербка, де навчався в школі, отримав базову середню освіту. Вирішив стати залізничником та вступив до Львівського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту. У 2015 році, коли йому було лише 18, Владислав ухвалив рішення укласти контракт із ЗСУ та захищати України в силах АТО. Пізніше навчався в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У 2021 році Владислав створив сім’ю з ковельчанкою Анною, у подружжя народилася донечка Даяна, якій нині лише півтора року. Щирий, доброзичливий, людина з відкритим серцем, завжди готовий прийти на допомогу – таким його згадували сьогодні. Працював торговим представником і, як кажуть рідні, черпав натхнення в цій роботі, адже найбільшою радістю для нього було спілкування з людьми.
16 січня 2024 року Влад Саковський знову став на захист України, служив навідником. Останній бій із російськими загарбниками Герой прийняв 11 червня біля села Терни Краматорського району Донецької області.
Непоправної втрати зазнала сім’я, наша Ковельська громада та вся Україна. Пам’ятаймо повсякчас про Героїв, які боронять нашу державу ціною свого життя.
Висловлюю щирі співчуття рідним Владислава Саковського – дружині Анні та донечці Даяні, батькам Валентині Миколаївні та Валентину Володимировичу, брату Віталію.
Залишити відповідь