19:00, 11 Вересня 2019

Навчання у Познані та стажування у Брюсселі: як лучанка провела два роки у Європейському Союзі

Лучанка вже два роки живе та навчається у Європейському Союзі. Вона закінчила магістратуру у Польщі, а зараз стажується у Брюсселі завдяки програмі Європейського Союзу. Дівчина активно представляє Україну за кордоном та долучається до заходів, які проводять для громадян ЄС.

Про те, чим ми відмінні від Європи, чи такі ж активні, як інші європейці та про «Brexit» Орися Харитонюк розповіла для інтернет-видання «Волинь Online».

Навчання та стажування оплатила Польща завдяки програмі Євросоюзу

Орися навчалася в аспірантурі у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на факультеті історії, політології та національної безпеки. Після першого року навчання вона виграла грант у Польщі для молодих науковців. Там запропонували вступити на магістратуру у місті Познань в університет імені Адама Міцкевича на спеціальність «журналістика та соціальна комунікація» на факультеті політичних наук і журналістики. Магістратура була англійською мовою.

«Я довго вагалася, але вирішила, що потрібно вступати туди. Взяла академічну відпустку на аспірантурі в Луцьку на два роки. І у Познані навчалася два роки. Закінчила вже там зараз університет в червні, і поїхала в Брюссель на стажування. Це стажування, яке оплачує мені Польща, через те, що це був такий проект від Європейського Союзу, що можна знайти собі стажування за кордоном у будь-якій країні Європейського Союзу на три місяці, і вони будуть це оплачувати. Отож, зараз я потрапила у Європейську асоціацію корпоративних юристів («European Company Lawyers Association») і тут проходжу стажування. Я вже два місяці в Брюсселі і ще місяць маю бути, а далі повернуся в Україну», – каже лучанка.

Участь у програмах для громадян ЄС та враження від британців про «Brexit»

Нещодавно Орися взяла участь у літній школі «More European Citizenship» від «ECIT Foundation». Організували цю літню школу для активізації громадян Європейського Союзу.

«У різних таких заходах я беру участь як аспірантка політології СНУ через те, що це дозволяє мені представляти Україну.  Я не знаю, чи я навчилася чомусь такому новому, оскільки, коли я жила в Україні, я рік працювала в НГО Інститут «Республіка», тому я вже маю досвід участі в таких різних проектах. Я б не сказала, що європейські такі речі сильно відрізняються від наших, оскільки я вважаю, що рівень громадянської активності великих організацій, як от «Чесно», Інститут «Республіка», «ОПОРА» на  досить високому рівні. Єдина відмінність – це те, що у таких заходах беруть участь люди з різних країн, що ми розмовляємо англійською мовою і що, зазвичай, участь беруть депутати Європарламенту. Я побачила, що депутати дуже прості, користуються громадським транспортом, носять дуже звичайний одяг, говорять з тобою на рівні, інколи самі учасники таких конференцій вважають себе вищими, мабуть, за тих депутатів. Напевне, цим відрізняється Європа від України, що понтів поменше», – каже дівчина.

До слова, на заході якраз була депутатка Європейського Парламенту Джулія Вард.

Цікавим для лучанки стало також те, що було багато британців і вона могла порозмовляти з ними про «Brexit»:

«Я їх сильно розумію, відчуваю наскільки це психологічна травма. Вони не знають, як жити з тими людьми, які голосували за «Brexit», не знають, що зараз робити, тобто дуже багато зараз складних таких питань для них. Дійсно дуже багато грошей вкидає Росія у цілий світ, а не тільки в Україну, для того, щоб дезінформувати суспільство, щоб маніпулювати. Що вже говорити про нас, українців, якщо самі британці повелися на цю всю аферу з «Brexit». Це все дуже страшно, дійсно дуже велика травма для них. Але вони мене, як українку, дуже добре сприйняли, питали, як це не бути членом Європейського Союзу, які документи треба робити. І ми сміялися, що будемо на одних і тих самих умовах – будемо робити робочу візу, щоб приїхати в Європу на роботу».

Звісно, за всіх європейців Орися не може сказати, але проаналізувала, що люди, які живуть разом із нею в одному будинку, досить активні громадяни і мають розвинуте критичне мислення:

«У нас 17 кімнат у будинку і живуть люди з більше, ніж десяти країн, не тільки європейських, там є і з Бразилії і з Колумбії. Звичайно, я людина одержима політикою, і за сніданком та за вечерею завжди ми говоримо про політику. З того всього, що я аналізувала, то це досить активні люди, мають критичне мислення у незалежності від віку, статі і якогось виду діяльності, кожен займається тут різним. Не знаю, з чим це пов’язано, можливо, це все від освіти, але, я думаю, що вони досить активні. Багато не можу сказати щодо самих жителів Брюсселя, оскільки я тут тільки два місяці, але, наприклад, вже за два місяці, я тут стикнулася з двома страйками на залізниці, потяги ходили не за розкладом, тобто вони досить активні у відстоюванні своїх прав».

Лучанка переконана, що в Україні не є таке пасивне суспільство, як ми звикли думати, якщо порівнювати з європейцями. Вона переконана, що закон Парето діє і кожна країна має 80 % «вати» та сірої маси і 20 % активних громадян:

«Я б не сказала, що наші оці 20 % активних людей в Україні, вони гірші чи пасивніші за інших європейців. Але стосовно перевірки інформації, то, звичайно, європейці у цьому більше розвинуті. Я думаю, що це йде від освіти, тобто у нас була радянська система освіти, нас, просто, не вчили перевіряти інформацію і далі віримо всьому, на жаль. Не всі, звичайно, але це від історичних факторів іде. І по-друге, вони не живуть так близько від Росії. Росія не настільки багато грошей вкидає там в медіа, в політиків, тому їм легше з цим. У них немає такої кількості фейкових новин і взагалі такого всього, як у нас, що кожні два дні якійсь «вкиди» інформації йдуть, наприклад, як з обміном полоненими».

До українців у ЄС ставлять добре і найбільше інформації про Україну дізнаються завдяки активним українцям

Орися розповідає, що ті європейці, з якими вона спілкувалася, розуміють, яка зараз ситуація в Україні, співчувають і знають, що Росія – зло.

«Але була така ще ситуація. З нами у будинку живе британець. Він спитав, чи досі у нас війна з Росією. Раніше у них на всіх телеканалах Україна та війна з Росією – це була гаряча тема, а зараз всі притихли і думають, що війна закінчилася. Я розповіла, що війна і далі триває, гинуть люди, то він був тоді здивований. Я зрозуміла, що значить ця тема впала в актуальності»,  – каже дівчина.

Під час свого стажування вона познайомилася із львів’янкою Мартою Барандій, яка є доктором юридичних наук, засновником і головою НУО «Promote Ukraine» (Брюссель). За словами Орисі, ця організація – одна із найпотужніших у Бельгії, яка займається промоцією України, представлення взагалі інтересів України на міжнародній арені. Також активна дуже Наталія Остах, голова Об’єднання українок у Бельгії.

«Я думаю, що більшість людей дізнаються саме з таких інформаційних сайтів, з таких організацій, івентів, які вони організовують», – каже лучанка.

Вона помітила, що до українців тут хороше ставлення:

«Українців тут дуже мало, якщо порівняти із Польщею, наприклад. Я можу на пальцях перерахувати, з ким я тут познайомилася із українців і від кого взагалі чула українську мову. Мало, мабуть, через те, що сюди дуже важко потрапити, отримати документи на працевлаштування тощо. Деякі люди мені говорили, що я взагалі перша українка, яку вони у своєму житті зустріли. Саме тому я маю велику місію представляти Україну у нормальному світлі, як нормальна людина. Ще нас поважають у Європі, бо ми знаємо багато мов. Наприклад, британці знають, здебільшого, тільки англійську мову, а ми знаємо і польську, і англійську, і російську. Для них – це таке «вау». Окрім того, ще говорили, що українців завжди гарно виглядають і тому виділяються серед європейців. За весь час, що я тут була, мене ніхто не образив, не було ніякої дискримінації. Окрім того, Брюссель – мультикультурний, тут багато різних національностей, і апріорі немає ніякої дискримінації», – ділиться досвідом Орися Харитонюк.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання  «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: