13:05, 04 Серпня 2019

Націонал-кучміст і наддніпрянський шовініст презентував на «Бандерштаті» «лірику і ху*рику»

Брудна лайка, любов до лютих мавп, українці як бурякова нація, стройбани та криптошансон про аграріїв в тюрмі: неординарну збірку «Серце Апачі» презентували під час «Бандерштату».

Про це йшлося під час гутірки з поетом, художником та лідером гурту «Пирятин» Іваном Семесюком у рамках фестивалю «Бандерштат» 4 серпня.

Попередивши, що працює в категорії 18+, Семесюк розповів, що звик вживати не матюки, а брудну лайку, без якої у наш час в Україні складно бути щирим. Він презентував нову поетичну збірку «Серце Апачі», що поділена на розділи «Лірика» та «Ху*рика»

Поет розповідав про свої драматичні взаємини з різними явищами – від наддніпрянського села та українського робітничого класу до велосипедів і плацкартних вагонів «Укрзалізниці». Митець балансує між алкоголем та фізкультурою, тому один з віршів присвячений йозі. Він розповів про свій досвід п’яної йоги, коли він «наракував асани», але йогам це не сподобалося.

Екс-президента Леоніда Кучму він називає особистим неврозом. З цією людиною митець свого часу «пив водку «Абсолют» і їв качку по-пекінськи». Митець називає себе єдиним українським поетом, який є націонал-кучмістом. Кучмі присвячені вірш «Данилич» і міні-поема про гаранта.

Вірш «Експерт» присвячений знервованому експертному «Фейсбуку». За словами поета, є закон трьох днів – після будь-якої новини треба зачекати три дні і не пи*діти, щоб не обісратися.

«Воно робе зазвичай», – стверджує Семесюк.

Розповідає поет і про поширене у Києві визначення «рабо*оби»: це люди, які «приходять на будову, все там пи*дять, а в результаті ремонт получається». Для них він написав «Марш стройбанів».

Щодо проявів расизму серед українців, Семесюк каже, що українці – бурякова раса і в нас є внутрішній конфлікт між буряками і баняками. Отримавши машину часу, поет вирушив би в палеоліт, тому що там «кумедно, мамонт ходе і нема ніякого «Фейсбуку»».

Семесюк розповідає, що має непрості взаємини з велосипедами: він живе у приватному секторі і на своєму велосипеді їздить вже 18 років, а той не ламається, хоча поет колись жбурляв ним у зграю собак, які напали. Інший вірш присвячений фікусу на ім’я Федя, який живе вдома у Семесюка з 2004 року, шкоди не робить, але іноді здається, що він щось шарить, та не може сказати. Вірш присвячений дружбі людини та фікуса.

Семесюк пояснив свою любов до лютих мавп. Павіан,, мовляв, «порве Вірастюка запросто» і може навіть побити лева.

Проти московської культурної експансії його гурт «Пирятин» бореться за допомогою криптошансону.

«Послухавши шансон, здається, що в тюрмах сидять лише городські. А селюки що, не люди? Вкрав щось на бригаді, потрапив в тюрму. Мені це здалося несправедливим і я написав криптошансон про аграрія, який попав на тюрягу», – сказав митець.

Окрім стойбанів та рабо*обів він цікавиться східними філософіями, тому написав вірш «Самадхі» про дивних істот, на стройці крадуть мішки з «церезітом» та алюмінієвий профіль.

Ближче до завершення гутірки він розповів, що тепер лишилися тільки такі вірші, за які можна отримати і від галичан, і від східняків. Семесюк називає себе наддніпрянським шовіністом і присвятив цій темі вірш «Тараща», у якому «за*бали галичани, за*бали східняки, рятувати Україну лізуть з льоху центряки».

Збірку «Серце Апачі», видану видавництвом «Люта справа», можна придбати під час фестивалю.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: