Лише 50 %: оплата енергоносіїв стане головним викликом для волинських медзакладів

Проблему як системну під час бюджетних слухань озвучили більшість керівників обласних комунальних закладів охорони здоров’я.

Про це повідомляють на сторінці Волинської облради у «Фейсбук».

Коментуючи спроможності обласної скарбниці голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що наступного року ресурс, передбачений на фінансування обласних медичних установ, буде меншим на понад 90 мільйонів гривень.

«Уся базова дотація з державного бюджету традиційно спрямовувалася на оплату компослуг для закладів охорони здоров’я. Цього року її обсяг склав 112 мільйонів гривень, наступного буде лише 20. Не передбачено державою у 2023 році і цільового трансферту на енергоносії, який ми мали цьогоріч. Єдине сподівання, яке у перспективні зможе трохи полегшити ситуацію із бюджетним забезпеченням цієї статті видатків,  – це додаткова дотація, яка, однак, поки не розподілена, але і вона, найпевніше, буде для області суттєво меншою», – пояснив причини очільник бюджетної комісії. Тому він закликав керівників обласних медзакладів дуже ретельно спланувати видатки, звернувши увагу, що більшість клінік обласної комунальної власності, завдяки контрактуванню з національною службою здоров’я, усе ж мають фінансову «подушку».

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що установи, які мають індивідуальні котельні і комбіновані види опалення у значно кращому становищі.

«У перспективі ми все ж повинні вирішити питання встановлення модульних котелень в усіх комунальних установах. Це – економно і ефективно», – впевнений очільник облради.

Начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух констатував, що 2023-ій буде роком випробувань для галузі як у фінансовому плані, так і в організаційному. За його словами тенденції вказують на те, що при збереженні обсягу медичних гарантій для населення оплачуватися вони будуть НСЗУ в менших обсягах. Окрім того, суттєві виклики стоять перед малими лікарнями.

«Завдання галузі вистояти у дуже складних умовах. Наведу лише один приклад: тиждень роботи обласної клінічної лікарні на генераторах – це 1,2 мільйона гривень додаткових витрат», – зазначив посадовець.

Друга за актуальністю потреба – це генератори. Попри те, що майже всі лікарні їх мають, тривалі перебої в електропостачанні, спричинені масовими бомбардуваннями, виявили необхідність збільшити кількість цих агрегатів. Вирішили частково залагодити цю проблему за рахунок зекономлених цьогоріч коштів за окремими статтями видатків обласного бюджету.

В додатковий бюджетний запит внесли і потребу в облаштуванні укриттів. Сертифіковані сховища мають не усі медустанови, як і власні кошти для їх створення. За таких обставин їх доведеться обладнувати за рахунок обласного бюджету, оскільки за позовом прокуратури вже є судові рішення про примусові зобов’язання.

Окрім вищеперелічених потреб медичні директори озвучували й іншу нагальні для своїх закладів проблеми. Так, головний лікар обласної клінічної лікарні Олександр Дудар констатував додаткову потребу у понад 30 мільйонів гривень. Йдеться про збільшення видатків на специфічні ліки для хворих з трансплантованими органами, розхідні матеріали для оперативних втручань, придбання, ремонт та обслуговування медапаратури (вартість лише однієї запчастини до ангіографа перевищує 2,5 млн грн). Щодо обладнання та виробів медичного призначення, то Григорій Недопад попросив подати окремий список необхідного.

«Нещодавно ми налагодили контакт із благодійними фондами Німеччини та Нової Зеландії, які спеціалізуються на медичних потребах, тому спробуємо закрити якусь частину з переліченого», – висловив сподівання голова Волиньради.

Керівниця ТМО охорони дитинства і материнства Ірина Горавська, крім потреби замінити централізоване опалення на індивідуальне, подала додатковий запит на встановлення ліфта у санаторії матері і дитини «Дачний»: «Це санаторій для діток з інвалідністю. Іншої технічної можливості зробити цю будівлю інклюзивною, крім як облаштування підйомника, немає». Також вона констатувала, що реальна потреба у коштах на придбання ліків для дітей з орфанними захворюваннями становить 16 мільйонів гривень, тоді як передбачили лише 500 тисяч.

Головна лікарка обласної психіатричної лікарні Людмила Юрко назвала критичною нестачу коштів на медикаменти і харчування загальним обсягом близько семи 7 мільйонів гривень. Вона розповіла, що з початком великої війни кількість хворих зросла удвічі, заклад переповнений, тут – понад півтисячі пацієнтів.

«Послуга психіатричного профілю НСЗУ значно недооцінена. Окрім того, термін перебування одного пацієнта у нас в середньому 30 днів. Нам, звісно, допомагають продуктами і обласна рада, і благодійники. Але цього все одно не вистачає», – бідкається медична директорка.

Вона також клопочеться про виділення коштів на проведення аварійних ремонтних робіт та встановлення пожежної сигналізації.

Жодних понад доведені граничні показники асигнувань не декларують обласний центр терапії залежностей та волинська екстренка. Не заявили їх додатково, окрім енергоносіїв, також і госпіталь інвалідів війни, обласний Хоспіс, інфекційна лікарня, фтизіопульмонологічний та онкологічний диспансери.

Натомість виникло чимало питань до організації діяльності обласної служби крові. Детальному аналізу поточного сану справ та стратегії функціонування установи депутати вирішили присвятити окреме засідання профільної комісії.

На завершення Орест Маховський зазначив, що на підставі додаткових запитів постійна депутатська комісія з питань бюджету сформує рекомендації щодо остаточного варіанту видатків на галузь охорони здоров’я у 2023 році.