17:06, 22 Травня 2018

Лучани вшанували пам’ять Тараса Шевченка. ФОТО

Сьогодні, 22 травня, прогресивна громадськість нашого міста вшанувала пам’ять Тараса Шевченка, 157-му річницю перезахоронення його праху на Чернечій горі поблизу міста Канева. Цього дня лучани разом з квітами несли до Тараса своє серце, бо й до сьогодні мелодія Шевченкового слова “гріє душу”, зацвітає одвічною українською мрією – “садком вишневим коло хати”, здіймається “тривожною дніпровою хвилею” і вражає суворим закликом заповіту – “… і мертвим, і живим, і ненародженим”.

Про це повідомляють на сайті Луцькради.

22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, перепоховали в Україні. Адже помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, де його спочатку і поховали на Смоленському кладовищі. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його “Заповітом”, написаним ще в 1845 році, на рідній землі – “Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій…”. Після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського перевезли до України й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Вклонитися Великому Кобзарю прийшли небайдужі лучани та гості міста.

Священнослужителі Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату відслужили панахиду, а лучани поклали до підніжжя пам’ятника Великому Кобзарю квіти, бо ім’я Тараса Григоровича Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна.

Варто зазначити, що найменша книжка у світі, «Кобзар» Тараса Шевченка, виготовлена відомим українським майстром мікромініатюр Миколою Сядристим. Площа її обкладинки – всього 0,6 квадратного міліметра і зроблена вона з пелюстків звіробою.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: