Luceoria, Loutsk, Луцкъ: місто на історичних мапах крізь століття

Від стародавніх, не надто точних яскравих мап європейських держав до штабних топографічних карт зразка 20-го століття:  історичні мапи стають безцінним джерелом відомостей про те, як розвивалося місто та наскільки важливим воно було на міжнародній арені.

Loutsk, Luceoria, Luzuc, Luko, Lucko, Lusuc: численні варіації написання назви міста знаходимо на історичних мапах починаючи з 15-16 століть.

На сторінках атласу Ортеліуса 1570 року Луцьк (Lutzko) позначений у складі місцевості підписаної як Russia. Серед українських міст на мапу нанесені також Київ, Вінниця, Житомир, Звенигород, Чорнобиль, Овруч, Львів (Leopolis) тощо.

Луцьк вказаний також на відомій мапі Європи Меркатора 1589 року у складі Речі Посполитої.

Europa ad magnae Europae …

17 століття

Мапа Московії початку 17-го століття показує Волинь у складі Великого князівства Литовського з містами Луцьк (Luzuc), Олика, Володимир, Острог та Кременець.

На мапі Великого князівства Литовського авторства Віллема Блау та Гесселя Герритсена, виданій у 1613 році в Амстердамі, Луцьк підписаний як Lusuc або Luceoria. Місто позначене як резиденція католицького та православного єпископів. Також на мапі можна знайти Олику, Локачі, Рожище, Турійськ, Торчин та інші волинські населені пункти.

Луцьк (Lusuc) можна побачити і на одному з історичних глобусів 17-го століття, що зберігаються у колекції «Museo Correr» у самісінькому серці Венеції.

Цікаво, що Луцьк (Luczko), як і Володимир, Кременець та Дубно, позначений на мапах легендарного атласу Герарда Меркатора, який протягом довгих років слугував мореплавцям різноманітних країн.

Одна з найвідоміших історичних мап України – мапа французького інженера Гійома де Боплана 1650 року. Луцьк на ній підписаний як Lucko та Luceoria. Також позначені Володимир, Олика, Рожище, Колки, Торчин, Чаруків, Киселин, Затурці, Локачі, Ковель, Турійськ, Крупа та інші населені пункти.

Мапа Королівства Польського, з Україною та Волинню (амстердамське видання 1690 року авторства Ніколаса Фішера) містить одразу три варіанти написання назви міста: Lucko, Lusuc та Luceoria. Місто позначене мініатюрним зображенням замку, увінчаного хрестом та прапором. Також підписані Торчин, Олика, Берестечко, Локачі, Рожище, Володимир. Територія загалом підписана як Superior Volhynia (Велика Волинь) та Palatinatus Lusucensis (Луцька рівнина). Великий напис Volhynia  на цій мапі простягається аж до Лівобережжя Дніпра.

На мапі Московії та сусідніх держав видання Ніколаса Фішера напис «Volhynia» простягається від Бугу до Київщини. Вказане також Полісся на теренах сучасних України та Білорусі. Луцьк тут підписаний як Luzuc, серед волинських міст позначені Острог, Володимир та Олика.

Mappe Monde: паризьке видання мапи світу 1694 року містить лише приблизні обриси берегів Антарктиди, недослідженими на той час лишалися береги Австралії та північно-західної частини Північної Америки. На мапі світу у складі Польщі вказані міста Луцьк (Lusuc) та Київ. На сході країна межувала з Московією.

18 століття

На мапі Польщі паризького видання 1700 року Луцьк під назвою Lucko позначений замком. Також на мапі можна знайти Олику, Володимир, Острог та Чарторийськ.

kaart3.tif

Ще одна доволі схематична мапа Польщі авторства Германа Молля 1716 року показує Волинь від Бугу до Дніпра з містами Луцьк (Lucko), Володимир, Колки, Берестечко, Острог та іншими. Королівство Польське на той час було на 90,9 тисячі квадратних миль більше за площею, ніж Франція.

Мапа Європи 1739 року, видана в Амстердамі, показує Луцьк (Luck), Ковель та Олику у складі Польщі.

Луцьк (Luck) вказаний на мапі Галичини та Лодомерії 1775 року: мапа показує шляхи, якими місто сполучалося з Володимиром, а також Стояновом, Буськом та Львовом.

«Новый Атлас, или собрание карт всех частей земного шара» вийшов друком 1793 року в імперській столиці Санкт-Петербурзі. Він містить мапи усіх тогочасних європейських країн, Азії, Африки та Америки.  У цьому атласі світу Луцьк вказаний у складі Польщі.

Потрапив Луцьк і на лондонську мапу світу 1796 року. Місто під назвою Lusuc позначене у складі Польщі, як і Leopol (Львів) та Київ.

Лондонське видання мапи поділу Польщі 1787 року видання подає дві назви міста – Luko та Lusuc. У руських землях Польщі на той час проживали 1,55 мільйона осіб. Мапа містить топоніми Wolhynia та Palatinate of Lusuc. Також позначені Олика, Затурці, Рожище, Ковель, Мацєйов (нині Луків) тощо.

Французька мапа поділу Польщі містить топоніми Luck та Palatinat de Luck. На ній позначені також річка Стир, Олика, Острог, Володимир та Кременець, а Волинь простягається до Білої Церкви.

Royaume de Pologne: на французькій мапі поділеного королівства Польського Волинь простягається від Холма та Белза до Житомирщини. Луцьк тут підписаний як Luko, також є Володимир, Колки, Берестечко та Чарторийськ.

Британська мапа 1799 року показує поділи Польщі 1772, 1793 та 1795 років. У 1795 році до складу Росії увійшла територія Волині з Луцьком (Luck).

19 століття

Це століття відзначається вдосконаленням точності картографії, а також поширенням географічних атласів. Зокрема, складають доволі докладні генеральні мапи губерній Російської імперії.

Британська мапа поділу Польщі видання 1814 року наводить назву міста як Loutsk. На доволі докладній мапі підписані також Торчин, Ківерці, Колки, Киселин, Турійськ, Рожище, Поповичі, Римачі, Любомль та низка інших населених пунктів Волині.

Poland as divided: ще одна британська мапа показує, які території Польщі після поділів відійшли до Російської імперії, Австрії та Прусії відповідно. Серед окупованих Росією територій – Palatinate of Wolhynia та місто Luck. Позначені поряд Торчин, Цеперів, Ківерці, Олика та Острожець.

Британська мапа Польщі показує Волинь, що простягається до Київщини та міста Луцьк (Luko), Острог, Володимир, Берестечко, Колки, Камінь, Ратне та інші. Upper Volhinia – так підписані сучасні терени Волинської та Рівненської областей.

Волинь від Стиру до Дніпра підписана на одній з численних англомовних мап поділу Польщі. Тут вказані міста Луцьк (Luck), Олика, Порицьк, Володимир, Сокіл, Торговиця та інші.

На генеральній мапі Волинської губернії зразка 1820-их років, складеній у Санкт-Петербурзі (географічний атлас Російської імперії 1827 року), вказані поштові та великі проїжджі дороги, станції та відстані між ними у верстах  («по новейшим и достоверным сведениям 1820-го года»). На мапі вказано, що через Луцьк (підписаний російською та польською) пролягала головна поштова дорога від міста Дубно в керунку Устилугу. Губернська поштова дорога сполучала Луцьк з Ковелем та простягалася далі до Ратного.

На мапі Волинської губернії 1850 року поряд з Луцьком позначені Гнідава, Теремно та Вишків.

На генеральній мапі Європи санкт-петербурзького видання 1860 року Луцьк показаний у складі Волинської губернії поряд з такими містами як Рівне, Володимир, Ковель та Журавичі.

Мапа народонаселення Волинської губернії за віросповіданнями авторства підполковника Ріттіха, видана у 1860-их роках, показує, що у Луцьку компактно проживало католицьке населення, як і у Торчині, Несвічі, Колках, Голобах та низці інших населених пунктів Волині. Також тут проживала єврейська громада. На мапі можна побачити передмістя Луцька Черчиці, Вишків, Теремно та Гнідаву.

На мапі російської Південно-Західної залізниці 1899 року чітко видно, що перші залізничні шляхи простягалися повз місто. Так, на той час залізниця поєднувала Київ через Козятин з Рівним, Ківерцями, Ковелем та Брестом, натомість Луцьк був поєднаний лише невеликим відгалуженням зі станцією Ківерці. Місто тоді не мало залізничного сполучення зі Львовом.

Геологічна мапа Волині була видана в Парижі 1880 року польською та французькою мовами. На теренах Волині позначені осадові утвори епохи крейди. Поблизу Луцька розташовані Вишків, Термно, Гнідава та Рованці.

Гідрографічна мапа Полісся з мірилом 10 верст у дюймі видана у 1898 році в картографічному закладі Ільїна в столиці Російської імперії – Санкт-Петербурзі. Вона містить усі основні річки регіону та позначки висоти рівня води в річках над рівнем моря. Так, для Стиру на південь від Луцька цей показник становив 82, на північ – 80.

Археологічна мапа Волині Антоновича містить підписи низки передмість Луцька. Це Гнідава, Кічкарівка, Яровиця, Дворець, Теремно, Вишків, Лідавка тощо.

На надрукованій у 1913 році топографічній мапі, створеній відповідно до зйомок 1887 року, підписані тогочасні передмістя Луцька та прилеглі села: Черчиці, Яровиця, Вулька, Барбарещизна, Рованці, Биваки,  Гнідава, Омеляник, Красне, Кічкарівка, Теремно, Вишків, колонія Лідавка, Гуща. Нанесені на мапу і значні споруди міста – військовий госпіталь на Красному, військовий табір у мікрорайоні сучасної вулиці Стрілецької, казарми та пороховий склад. На місці сучасного центрального парку – болотиста місцевість та ще існуючий тоді Глушець. Позначені також культові споруди та єврейський цвинтар.

20 століття

У 20-му столітті Луцьк разом з передмістями позначають на численних топографічних штабних мапах часів світових воєн.

В історичному атласі Польщі (1899-1904 роки, Варшава-Відень) Луцьк наведений разом з передмістями Гнідава, Красне, Вулька, Кічкарівка, Черчиці, Вишків та Дворець. На території міста позначені храми та основні дороги.

Австрійська топографічна мапа 1910 року показує Луцьк з передмістями Черчиці, Лідавка, Гнідава, Кічкарівка, Дворець, Теремно та Гуща. Підписаний також «Baracken Lager» – казарми на Стрілецькій.

На німецькій топографічній мапі 1912 року позначений Луцьк з річками Стир та Жидувка, передмістями Черчиці, Яровиця, Кічкарівка, Барбарщизна, Теремно, Вишків та Гнідава.

На генеральній мапі європейської частини Росії 1913 року видання Луцьк показаний у складі Волинської губернії, на мапу нанесені також існуючі на той час залізничні шляхи: відгалуження залізниці від Ківерців до Луцька, Ковель як залізничний вузол мав сполучення з Брестом, Холмом, Володимиром-Волинським, Сарнами та Рівним. Поряд з Луцьком на генеральній мапі позначений Жидичин.

Загальна карта України 1918 року, видана часописом «Свобода» в Америці показує етнографічні кордони України, кордони відповідно до мирного договору від 9 лютого 1918 року та державні кордони перед Першою світовою війною. На теренах Волині позначені, зокрема, міста Луцьк, Володимир, Горохів, Берестечко, Рожище, Олика, Чарторийськ, Вижва та інші.

На виданій у Харкові мапі Української народної республіки Волинь позначена у межах Волинської губернії, з містами Луцьк, Ківерці, Рожище та Ковель.

Англомовна мапа України 1919 року (періоду правління Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою) показує як українські території Пінщину та Берестейщину, все лівобережжя Дністра, однак до території держави не входили частина Сумщини (зокрема Путивль), Херсонщина, частково сучасні Запорізька та Донецька області, а також Крим. На Волині позначені Луцьк, Володимир-Волинський, Локачі, Колки, Ковель, Любомль, Шацьк, Берестечко та Ратне.

Мапа з путівника Галичиною авторства польського краєзнавця Мечислава Орловича , надрукованого у Відні, також містить позначку Луцька, на ній нанесені шляхи, що сполучають місто з Володимиром-Волинським та Дубно.

Топографічна польська мапа Військового інституту географічного 1925 року показує Луцьк з передмістями Красне, Кічкарівка, Гнідава, Малий Омеляник, річки Стир та Жидувка.

Топографічна мапа видання польського Військового географічного інституту 1926 року містить Луцьк з докладним позначенням передмість Кічкарівки, Яровиці, Вишкова, Черчиць, Гущі, Теремно, Красного, Лідавки, Вульки, Дворця, Варварівки, Биваків та Гнідави.

На топографічній мапі Червоної Армії 1931 року випуску поряд з Луцьком позначені Гнідава, Яровиця, Биваки, Красне, Кічкарівка, Теремно, Полонка та Гончарка.

Путівник Волинню, виданий у міжвоєнний період, містить загальну мапу Волинського воєводства з позначенням основних автошляхів та залізниці, зокрема автошляхи,що сполучають Луцьк з Рівним, Оликою та Ковелем.

На англомовній мапі Польщі зразка 1938 року показані межі Волинського воєводства з містами Луцьк, Ковель, Володимир та Горохів.

Передвоєнна німецька топографічна мапа 1936 року показує Луцьк разом з передмістями Гнідава, Кічкарівка, Гуща, Вишків, Теремно та Дворець.

Етнографічна мапа України, видана у Берліні 1941 року, містить інформацію про те, який відсоток населення в тому чи іншому регіоні становили українці. Так, на території Луцька та прилеглих населених пунктів українці становили не більше 25 % населення, в той час, як у поліських районах – понад 90 %.

Топографічна авіаційна мапа польського Військового інституту географічного 1947 року показує Луцьк та передмістя Теремно, заболочені береги Стиру, а також основні автомобільні та залізничні шляхи.

Американська топографічна мапа східної Європи 1950 року показує Луцьк з передмістями Яровиця, Лідавка, Гуща, Гнідава, Кічкарівка, Вулька, Дворець,Биваки, Вишків, а також приблизне розташування залізничних Станцій Луцьк Північний, Луцьк Східний та Гнідава.

Зразок картографії недавнього минулого, Атлас Волинської області, виданий у Москві 1990 року, фіксує Луцьк, як місто, що мало авіасполучення з Нововолинськом, Володимиром-Волинським та Любешевом. Стир за течією від Луцька нижче позначений як судноплавна річка.

Ще один приклад мапи, що вже стала історією – радянська топографічна мапа, складена у 1984 та видана у 1991 році. На ній позначені мікрорайони Гнідава, Гуща, Кічкарівка, а також незабудована територія майбутнього 55-го кварталу та частини сучасного проспекту Соборності.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас