11:17, 08 Лютого 2019

Кузьма, якого не знали, та «Старі фотографії» від шанувальників – у Луцьку лунали легендарні хіти Скрябіна. ФОТО. ВІДЕО

Симфонічні версії всім відомих хітів Кузьми та здійснення його мрії втілював естрадно-симфонічний оркестр під керівництвом легендарного диригента Миколи Лисенка.

Проект «Skryabin.Simfo – симфонічна версія пісень Андрія Кузьменка» був задуманий до 50-річчя Андрія Кузьменка, вперше був презентований у Києві та уже вчора, 7 лютого, у драмтеатрі імені Т. Г. Шевченка цей концерт змогли послухати і лучани.

«Ми звикли  до того, що Кузьма збирав стадіони, грав гучну музику зі своєю групою, а сьогодні ви бачите на сцені оркестр і запитуєте: «Чому?» Він все життя мріяв виступити з оркестром. Я, як диригент мріяв зробити спільний концерт з ним і іноді мрії збуваються. От сьогодні така мрія втілилася у життя. Ця мрія була у Андрія, ця мрія потім була і у його родини, мами, дружини – всі вони дуже підтримують цей проект. І ми сподіваємося Вас познайомити з іншим Андрієм. З тим Андрієм Кузьменком, якого Ви ще можливо в житті своєму не зустріли і сподіваюся ця зустріч відбудеться саме в цьому залі, саме цього вечора», – звернувся до присутніх Микола Лисенко.

Програму вирішили розпочати із беззаперечного хіта Кузьми про кохання під назвою «Шампанські очі».

«Саме кохання може допомогти зігріти серце. Є певний стереотип, що Андрій такий прикаліст, свій парєнь, гуморний, але що він писав здебільшого таку розважальну музику. Ви знаєте наступна композиція переконає нас у іншому, в тому, що це був справжній чоловік, справжній воїн, адже у митців є такий дар передбачати майбутнє і він таки передбачив війну. І коли в одній із його композицій пролунали слова: «Тікай, бо скоро буде війна», то тоді ніхто серйозно до цього не поставився. А коли війна почалася він від неї не тікав, він давав концерти, збирав гроші і їхав на передову і підтримував наших хлопців там в окопах, причому нікому про це не казав, це була величезна таємниця за його життя, яка розкрилася вже потім», – пригадав диригент.

Він розповів, що познайомився із Андрієм, коли тому було вже років 25.

«Дзвінок у двері, двері відчиняються. «Тут живуть нащадки композитора Лисенка?» Кажу «Так». «А я «Скрябін». Звісно, я злякався, запросив до оселі, думав, що зараз будемо обговорювати «Поему «Екстазу» (ред. – російський композитор Олександр Скрябін), але за півгодини, звісно, я зрозумів, що це псевдонім, що це сценічне ім’я і цей Скрябін до того Скрябіна немає жодного стосунку. Цей Скрябін вартує нашої уваги не менше, ніж будь-який класичний композитор, бо його теми співають, його теми живуть, пульсують у нашій свідомості», – зазначив Микола Лисенко.

Він розповів історію, як мама Кузьми, Ольга Михайлівна, віднайшла у Карпатах колискову пісню та співала для Андрія, коли той народився:

«І потім через 30 років Андрій напише свою колискову, і ми напрочуд будемо здивовані наскільки вона буде схожа на ту першу мамину, адже те, що ми всотуємо з молоком нашої матері – то залишається з нами на все життя», – сказав диригент.

Він наголосив, що Андрій, хоч і виріс, але завжди щиро любив свою маму, пам’ятав про неї та звертався до неї ніжно та дуже просто «мам».

«У Андрія була така дивовижна властивість – він вмів робити людей навколо себе щасливими. Він зробив щасливою свою дружину, свою сім’ю, своїх близьких, водночас він робив щасливими мільйони людей, які приходили на стадіони, заповнювали їх вщент, які потім носили його на руках, які вигукували його ім’я, не давали проходу і всі йшли з його концертів щасливими», – пригадав Микола Лисенко та разом із колективом зіграли «Місця щасливих людей».

Як зауважив диригент, ми звикли слухати Моцарта, Бехтовена, у тут чуємо Скрябіна у партитурах.

Зіграли такою пісня про те, що кожен в житті шукає свій дім:

«Кожен шукає місце де йому буде краще, де йому більше платитимуть, нижчі будуть ціни за комуналку. Така боляча тема, особлива для Західної України. Тисячі наших співвітчизників линуть за кордон. Линуть не від кращої долі на пошук. І може дещо втрачають тут, а там знаходять. Андрій написав дивовижно веселу пісню, у якій запитує спочатку у морської хвилі, потім у вітра, нехай покаже, де його дім. І всі стихії відповідають, що твій дім, це те місце, де ти бігав маленьким, це те місце де тебе люблять, пам’ятають і на тебе чекають завжди», – сказав Микола Лисенко.

Вирішили завершити тим, що і почали – хітом «Шампанські очі». Однак шанувальники Кузьми вирішили не відпускати так швидко оркестр і вони ще зіграли декілька «Танець пінгвіна», а потому зал на закінчення разом заспівав у супроводі оркестру «Старі фотографії»,  увімкнувши свої ліхтарики.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: