19:22, 27 Липня 2020

Ілюмінація замку та міста, дефіляда човнів та хода матросів: як у Луцьку відзначали Свято моря

Хода оркестру містом, моделі військових кораблів, запуск феєрверків у замку та дефіляда човнів Стиром: Луцьк періоду між двома світовими війнами мав забуту нині традицію відзначення Свята моря.

Ідея відзначення Свята моря у Другій Речі Посполитій виникла у 1923 році. Серед його ініціаторів був, зокрема, відомий письменник Стефан Жеромський, ім’я якого носила одна з вулиць Луцька. Однак організовані святкування розпочалися лише з 1932 року під патронатом Морської та колоніальної ліги. Свято відтоді відзначали щороку влітку з залученням влади, духовенства та пересічних громадян не лише у портовому місті Гдині, а й в усіх найбільших населених пунктах міжвоєнної Польщі. Свято мало на меті популяризацію морської тематики та промоцію військового флоту.

Щороку організатори свята зверталися до громадян, закликаючи підтримувати коштами військовий флот через Фонд морської оборони. Збір коштів традиційно відбувався у дні відзначення Свята моря, яке стало загальнонаціональним.

До прикладу, у червні 1933 року в бюлетені Волинського округу Морської та колоніальної ліги інформували про підготовку до масштабного Свята моря у низці міст держави, зокрема, на теренах Волинського воєводства. Святкування тоді мало чітке політичне антинімецьке забарвлення. Воно було спрямоване проти намірів Третього Рейху переглянути державні кордони та взяти під контроль відрізок балтійського узбережжя, що належав Польщі. Таким чином, день Свята моря називали контратакою проти німецької пропаганди.

Напередодні Свята моря запланували урочисті засідання усіх органів місцевого самоврядування (сеймиків, рад гмін та міських рад), а також громадських організацій, під час яких ті ухвалюватимуть відповідні резолюції на підтвердження прав Польщі на балтійське узбережжя Помор’я (Померанії).

На Волині Свято моря організовував комітет під почесним головуванням воєводи Генрика Юзевського. До складу комітету вводили як представників влади, так і духовенства, освітян, військових, представників громадських організацій. Зокрема, у комітет запросили і редактора тижневика «Українська нива», що виходив друком у Варшаві та Луцьку, посла від Волині до Польського сейму Петра Певного.

Окрім урочистостей, свято передбачало збір коштів на підтримку Фонду морської оборони. Кошти залучали, продаючи пропагандистські матеріали та прапори для оздоблення вікон, балконів, магазинів та житлових будинків. У Луцьку вказані матеріали продавали у будівлі Державного рільничого банку (нині занедбаний колишній будинок офіцерів у центрі міста). До прикладу, прапор розміром 120 на 65 сантиметрів з емблемами Морської та колоніальної ліги коштував 3,5 злотого. Продавали також пропагандистські афіші для балконів, на яких було символічно зображене поєднання Польщі з морем, паперові прапорці, наліпки, поштівки, брошури тощо.

«Пам’ятайте, аби кожен будинок був прикрашений прапором Морської та колоніальної ліги, кожен балкон – пропагандистськими афішами та прапорцями ліги, кожне вікно – картонками та прапорцями ліги та наліпкою, щоб кожен свідомий громадянин читав видання ліги, що кореспонденцію принаймні у день Свята моря належить надсилати на поштівках ліги, що кожен повинен придбати та носити значок Морської та колоніальної ліги», – зверталися до волинян організатори свята.

Як йшлося у програмі свята, розпочинали дводенне Свято моря о 15 годині з 15-хвилинного сигналу фабричних сирен, сирен кораблів, паровозів тощо, на вшанування полеглих на західних кордонах Польщі. Одразу після цього сигналу громадськість розпочинала прикрашати свої будинки відповідною символікою. Цього ж дня відбувалися урочисті засідання громадських організацій та спілок для ухвалення резолюції щодо приналежності балтійського узбережжя Польщі. О 19:30 вирушала хода військового оркестру, за ним йшли матроси. Одночасно розпочинали ілюмінацію міста, замку Любарта та пристані веслярського товариства. На 19:45 планували пускання вінків на Стиру, а також спалювання штучних вогнів та запуск ракет у замку.

На 29 червня планували о 8:00 виїзд трубачів з побудкою та ходу моряків містом. З 10:00 протягом десяти хвилин били дзвони луцьких храмів, скликаючи містян на урочисті богослужіння. Цього ж дня планували велелюдне урочисте богослужіння на Кафедральному майдані, освячення води, залпи з гармат та виконання державного гімну. Після богослужіння ухвалені раніше резолюції відвозили мотоциклами через Ковель до Варшави. На Стиру запланували дефіляду човнів веслярського товариства, військового клубу та клубу «Феміда» з пристані до мосту Бена (розмовна назва мосту на сучасній вулиці Шевченка, яка, втім, вживалася навіть в програмах святкувань; офіційно міст мав назву Люблінської унії). Громадськість на завершення дефіляди спускала на воду прикріплені до дощечок прапорці з державною символікою. Свято завершували забавою у морському стилі о 22:00 у Клубі працюючої інтелігенції.

Як згодом повідомляли у газетах, урочистості Свята моря у Волинському воєводстві відбувалися з великим розмахом. У тогочасних місцевих часописах відзначали, що усі будинки були рясно прикрашені державною символікою та емблемами Морської та колоніальної ліги,а у вечірній час влаштовували ілюмінацію. Виконавчий комітет Свята моря спровадив до Луцька взвод матросів Польського військового флоту, а також збудував велику модель корабля, яку за допомогою автомобілів провезли вулицями міста. 28 червня 1933 року у місті відбувалися урочисті збори низки організацій та спілок. Ввечері на пристані  веслярського товариства відбулося урочисте пускання вінків на воду.

Наступного дня, 29 червня, після ранкових урочистих богослужінь в усіх святинях міста, організували польову месу на Кафедральному майдані. На богослужіння прибули віце-воєвода, представники війська, Морської та колоніальної ліги. Під час громадського віча лунали промови щодо важливості моря для Польщі та того, що власне морське узбережжя є необхідною умовою для економічного та політичного розвитку держави. Лунали заклики до інших народів світу щодо визнання права Польщі на вихід до моря. Після богослужіння відбулася хода військових підрозділів та громадських організацій вулицями Луцька. Після освячення води відбулася коротка поїздка учасників урочистості на судні «Orzeł». Ввечері відбувся кінопоказ тематичних фільмів. Також того вечора у місті організували морський бал.

У 1936 році у місті відзначили Свято моря ходою військових матросів на чолі з оркестром. За ходою на автомобілі везли модель корабля, «члени екіпажу» якого салютували з автоматичної зброї. Увечері наступного дня на Стиру організували перегони на байдарках та сплав прикрашених до свята човнів.

У 1937 році у Луцьку відзначали Тиждень моря. Тоді організовували «морський дансинг» у військовому гарнізоні, дансинги та традиційне пускання вінків по воді на прикрашених пристанях міста, народні гуляння у замку. Запланований заплив суден Стиром не відбувся через негоду, тож його перенесли на інший день, коли були заплановані урочистості у польському порту Гдині. Урочисте підняття стягу Морської та колоніальної ліги здійснили перед будівлею воєводства під звуки «Гімну Балтики», після чого головними вулицями міста пройшла хода двох оркестрів та підрозділів матросів. В останній день тижня зранку під гру трубачів Луцьком провезли модель ескадреного міноносця.

Тиждень моря з низкою традиційних заходів відзначали у Луцьку і влітку 1938 року. У межах святкувань охочих возили прикрашеними кораблями від пристані до мосту Бена. Також влаштовували змагання веслувальників серед чоловіків та жінок, а переможців відзначали нагородами. Кінотеатри «Міський» та «Сонце» демонстрували нові французькі фільми на морську тематику. Тоді у пресі відзначали, що урочистості щороку приваблюють більш широкі суспільні маси. Так, до святкової ходи долучалися представники клубів мотоциклістів та велосипедистів, ремісничих та ветеранських товариств.

Востаннє Дні моря у Луцьку відзначали наприкінці червня 1939 року. Тоді урочисто піднімали стяг Морської та колоніальної ліги на майдані Нарутовича (нині – Театральний майдан), традиційно пускали вінки у Стир та влаштовували сплав прикрашених човнів, а учениці гімназії готували танцювальні виступи. Щовечора відбувалися дансинги на пристанях міста, а вулицями Луцька з Кафедрального майдану до майдану Нарутовича крокувала хода представників спортивних клубів та громадських організацій. Хода відбувалася на тлі трибуни у вигляді військового корабля «Grom». Як згодом писали у газетах, маніфестації супроводжувалися гаслами «Не дозволимо відсунути нас від балтійського узбережжя» та «Доозброїти Польщу на морі». Під час зібрання вирішили найближчим часом розпочати збір коштів на купівлю військового корабля-мисливця за підводними човнами для військового флоту Польщі. Корабель мав отримати ім’я «Wołyń» У програмі свята передбачали подорож суднами до Кульчина, організовували змагання веслувальників та плавців.

Світова війна у 1939 році перервала традицію відзначення Свята моря. Святкування відновили після 1945 року на теренах Польщі, але вже переважно у портових містах. На Волині, що увійшла до складу УРСР, на цю традицію чекали довгі роки забуття та замовчування.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: