18:49, 01 Січня 2019

Фогельштанг: німецький попередник луцького 33-го кварталу

Усім лучанам відомий найдовший будинок світу, розташований у 33-му мікрорайоні міста. Однак не кожен знає, що подібний тип забудови застосовували на 10 років раніше в одному з міст на південному заході Німеччини. Як і у Луцьку, новий район будували для того, щоб вирішити проблему дефіциту житла, однак підхід до планування відрізнявся: німці вирішили поєднати висотні 23-поверхові вежі з чотириповерхівками та будинками, розрахованими на одну сім’ю.

Відомий луцький архітектор Ростислав Метельницький, розповідаючи про розбудову 33-го мікрорайону у Луцьку в одному з інтерв’ю говорив: «На той час подібних новацій в нашій архітектурі не знали. Не було подібного і в інших республіках Союзу, а за його межами — лише один прецедент: квартал Фогельштанг в Мангаймі (ФРН 1964-71), але про нього ми тоді нічого не знали. Лише значно пізніше з’явилось щось подібне в Ангрені (Узбекистан) та в Києві, а в Москві тристоронню типову секцію розробили на 15 років пізніше».

Нагадаємо, що 33-й квартал, який проектував архітектор Василь Маловиця, став першим житловим масивом у північній частині міста, Завокзальному житловому районі. Він займав площу в 45 гектарів. Будівництво мікрорайону мало для міста велике значення як приклад якісного нового підходу до забудови, що характеризуєтся цілісністю і незвичним планувальним прийомом. У проекті з’явилися шестикутні двори. застосували трибічну (трипроменеву) індивідуальну блок-секцію з проїздом і вбудованими приміщеннями різних служб на першому поверсі. Вважається, що це – найдовша у світі житлова будівля. Довжина по осі — 3265 м, по 1 лінії — 1750 м. Будівля створювалася протягом 11 років, з 1969 по 1980 роки, має 88 під’їздів, які об’єднані в 38 адрес на двох вулицях.

Фогельштанг – це район та муніципалітет міста Мангайм (федеральна земля Баден-Вюртемберг, Німеччина). Великий житловий масив побудували відповідно до плану у 1960-их роках.

Відправною точкою для будівництва нового житлового масиву стала нестача житла, що відчувалася на початку 1960-их років. За станом на 1964 рік у місті понад 12 тисяч сімей та двох тисяч неодружених осіб потребували житла. Ще з 1959 року міська влада думала про створення нового району. Перший бургомістр Мангайму Людвіг Ратцель брав участь активну участь у плануванні та розробці Фогельштангу. Значну частину проекту реалізувало підприємство GEWOG, дочірня компанія Neue Heimat, яка оцінила загальну вартість в 500 мільйонів німецьких марок (125 мільйонів доларів США за тогочасним курсом). Назву «Фогельштанг» взяли зі старої назви розташованого на цій території поля.

На ґрунті дуже зручного розташування на відстані від 5 до 6 кілометрів від центру міста, простого приєднання до інфраструктури та відсутності промислових об’єктів вдалося розбудувати територію між районами Кеферталь та Вальштадт. Раніше ці землі належали 400 землевласникам.

Наріжний камінь на місці нового будівництва заклали 10 вересня 1964 року. Зараз він замурований у стіни багатоповерхівки на вулиці Герер Рінг, 10. Цікаво, що протягом будівництва району виявили понад п’ять тисяч археологічних знахідок з різних історичних періодів, починаючи від палеоліту.

Завдяки достатній площі нового району густота населення тут відносно невелика (у 1964 році проектували 222 жителя на гектар площі, що значно менше, ніж у зведених в той самий період житлових районах Берліна, Гамбурга та Гайдельберга). Окрім того, шляхом створення соціального житла, кондомініумів тощо вжили заходів для забезпечення того, аби соціальна структура району відповідала іншим районам Мангайму. Це відрізняє район від інших нових житлових масивів Німеччини того часу, де переважало соціальне житло.

Планували будувати по 1200 квартир щороку, поки за п’ять років 5500 квартир зможуть стати житлом для 20 тисяч осіб. Протягом певного часу Фогельштанг був найбільшим будівельним майданчиком на півдні ФРН. На першому етапі будівництва на Бранденбургер штрасе та Ауф дер Фогельштанг побудували чотириповерхівки. Вже 1 грудня 1965 року перші 76 сімей змогли заселитися в нові квартири.

У 1968 році представників компанії Neue Heimat запросили на свято завершення будівництва. Через рік у районі відкрили перший торговий центр. На той час в районі вже проживали 9500 осіб, що більше ніж у двох сусідніх районах Мангайма. У грудні 1969 року Фогельштанг сполучили трамвайною лінією з центром міста. У 1974 році завершили будівництво філіалу міської бібліотеки та критого басейну.

Оскільки молодий район не мав історичного герба, за пропозицією Neue Heimat та архітектурної фірми Striffler художник Еміль Кісс у 1969 році створив емблему зі стилізованим птахом. Тепер її використовують спортивні товариства, також її можна побачити на знаках та прапорах.

З 5500 квартир 15 % були сплановані та побудовані у малоповерхових будівлях, 68 % у середньо поверхових (чотириповерхівки) і 16 % у багатоповерхових будинках. У центрі району, відповідно до проекту Гельмута Штріфлера, побудований торговий центр, навколо якого архітектор згрупував три висотні вежі по 198 квартир кожна. Ці будинки 70 метрів заввишки та мають по 23 поверхи (у забудові 33-го кварталу Луцька поєднуються п’яти- та дев’ятиповерхівки).

Характерною рисою чотириповерхівок району, які є центром проекту,  є так зване Y-планування. Поміж житловими будинками за допомогою ландшафтних архітекторів створили великі відкриті простори та зелені насадження.

На відміну від проектованого у Луцьку за радянських часів боротьби з релігією 33-го кварталу, серед новобудов Фогельштангу швидко з’являлися культові споруди. Протестантська та католицька общини району з 1966 року спільно використовували дерев’яні бараки як храм. Два роки потому Карлфрід Мучлер завершив будівництво центру євангелічної общини. Органічна структура з червоної цегли виділяється з навколишньої забудови та містить центр общини та дитячий садок. Заплановані церква та дім для людей похилого віку не були реалізовані з фінансових причин. Католицька церква Дванадцяти Апостолів була побудована до 1969 року. Архітектура містить церковну символіку. Дванадцятигранний дах присвячений дванадцяти апостолам. Церква має сім порталів, кожен з яких радіально веде до центру з вівтарем. Всередині простір охоплює стометровий фриз з дванадцятьма апостолами. Серед жителів району нараховують понад 4600 римо-католиків.

Подібно до 33-го кварталу Луцька, район Фогельштанг має цікаву рекреаційну зону з водоймами. Її центром є два озера Фогельштанг: верхнє озеро, 1,7 метра завглибшки, живиться водою за допомогою насосів з нижнього озера. Нижнє озеро є колишнім гравійним кар’єром та значно глибше. Воно живиться ґрунтовими водами. Крім того, в цій зоні відпочинку є районна спортивна зала, стайні для верхової їзди, два сади і тенісний корт. Поблизу розташовані спортивні майданчики товариства SSV Vogelstang з футбольним полем і майданчиком для пляжного волейболу.

Загалом населення Мангайму нині перевищує 307 тисяч, таким чином, роблячи його 22-им за величиною містом Німеччини. За станом на кінець 2017 року населення району Фогельштанг становило майже 13 тисяч, площа – 3,16 кілометра квадратного (316 гектарів). Понад 48 % населення району (6091 особа) становлять особи з міграційним минулим, в тому числі понад дві тисячі іноземців. Серед жителів з міграційним минулим 24,6 % становлять поляки, 10,7 % — турки, 4,1 % — румуни, 2,8 % — італійці, 2,1 % — хорвати, 0,8 % — болгари, 54,8 % — решта націй. Німецьке громадянство мають три чверті населення району. Рівень безробіття в районі становить 3 %. У районі нараховують понад 5,6 тисячі приватних автомобілів, тобто, 925 авто на тисячу населення.

Центр району мав бути захищений від транзитного дорожнього руху, тому були побудовані переважно перехресні дороги, які з’єднані з периферійними дорогами. Крім того, під’їзні шляхи були конструктивно оформлені у вигляді власних під’їзних шляхів. У 1976 році загальнонімецьке дослідження показало, що рівень ДТП тут становив лише приблизно половину від рівня аварій в одночасно побудованих інших житлових масивах. На заході та сході район оточують об’їзні автошляхи. На півночі державна автомагістраль 38 веде до центру Мангайма, а на сході сполучається з автомагістраллю А6 Франкфурт – Базель.

Спочатку в районі планували відкрити три народні (початкові) школи, спеціальну школу та середню школу (пізніше реальну школу та гімназію). Зважаючи на приплив молодих сімей, спершу були потрібні приміщення для учнів початкової школи, для чого зробили павільйони. Згодом міністерство культури затвердило відкриття у районі кооперативної загальноосвітньої школи. Сьогодні в районі працюють початкова школа, шкільний центр Geschwister-Scholl-Schule, що включає загальноосвітню школу, реальну школу та гімназію, а також філіал професійної підготовки Heinrich-Lanz-Schule.

Попри на десятиліття старший вік, як можна побачити на сучасних світлинах, Фогельштанг має значно більш презентабельний та впорядкований вигляд, ніж 33-ій мікрорайон у Луцьку зі славнозвісним найдовшим житловим будинком світу.

«За тодішньої ситуації, коли нормувалося все, нам вдалось не порушуючи норм, завдяки незвичному блокуванню отримати просторі шестикутні двори вздовж однієї сторони мікрорайону і ритмічну структуру, а не суцільну стіну вздовж магістралі. Третя сторона виходить на схили до Сапалаївки, паркової зони зі ставками, де мешканці можуть проводити себе дозвілля. Бачимо просторі озеленені двори, відчувається великомасштабний ритм забудови, немає як в інших кварталах тісноти. Ланцюгове блокування дало також значний економічний ефект. Один будинок, наприклад, має довжину понад 1,5 км, але завдяки дванадцяти зламам в плані, різній висоті та проїздах під ним, не сприймається одним будинком, зате заощаджує територію, кількість торцевих стін, які вимагали б зайвого матеріалу, зменшує тепловитрати. Завдяки такому композиційному прийому і відчуттю простору цей мікрорайон відрізняється від усіх інших. Його було включено до республіканського списку показових об’єктів, кілька разів приїздили на оглядини фахівці з інших міст», – розповідав архітектор Метельницький.

Звертав увагу Ростислав Метельницький і на недоліки, які виявили після будівництва кварталу: «Було б несерйозно вважати, що проект 33-го не мав недоліків. Деякі з них стали очевидними значно пізніше, коли змінились вимоги до комфортності умов проживання. Але 25 років тому не все можна було передбачити і, головне, не все можна було здійснити. Наприклад, було абсолютно неможливо запроектувати автогаражі безпосередньо в місці проживання (підземні), така ідея навіть не обговорювалась через неможливість фінансування. Однак не можу обійти увагою ту обставину, що останніми роками зроблено кілька містобудівельних ляпсусів, які негативно позначаться і на сусідніх мікрорайонах. Найбільший з них — ліквідація можливості утворення суспільно значущого центру Завокзального району (втрачено ділянки для готелю, будинку культури, універмагу, спортзалу, басейну і т.п.)».

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту:  volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання  «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас. 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: