15:00, 14 Лютого 2020

Фільтраційна станція у Старому місті Луцька: прогрес та скептицизм лучан

«Споконвіку ми воду зі Стиру пили – здорові були і довго жили»: до відкриття першої фільтраційної станції на майдані поблизу кірхи у Старому місті дехто з лучан ставився скептично.

Оголошення про початок експлуатації міської фільтраційної станції у Луцьку друкували у пресі  у 1934 році. Представник Краківського підприємства з будівництва фільтрів Мечислав Габрись повідомляв громадськості, що на Караїмському майдані біля міського колодязя розпочала роботу фільтраційна станція, яка на місці продає воду за ціною два гроші за десятилітрове відро очищеної знезалізненої води та три гроші – за відро пом’якшеної очищеної знезалізненої води.

Картки для отримання води можна було придбати у трьох газетних кіосках: на вулиці Ягеллонській, поблизу Базиліанського мосту та поблизу міського парку на майдані Нарутовича (нині – Театральний майдан). Керівництво будівництва фільтраційних станцій розташовувалося в готелі «Савой» (нині – приміщення бізнес-центру на вулиці Кривий Вал).

Лучани отримують воду на фільтраційній станції

Втім, вже невдовзі газети публікували повідомлення про те, що відкриття фільтраційної станції отримало підтримку не всіх лучан. З початком роботи станції на Караїмському майдані серед містян існували дві точки зору – одні хвалили її, інші – ганили. Йшлося про лучан консервативних поглядів, які стверджували: «Споконвіку ми воду зі Стиру пили – здорові були і довго жили», а тому, мовляв, навіщо ці новації?

«На жаль, наші консерватори забувають, що питання води таке ж старе, як світ. Забувають, що звірі обирають відповідну воду для пиття, що рослина потребує відповідної води, щоб належним чином розвиватися, а людина, відколи ми знаємо її історію, перебувала в пошуках води. Єгипет, Греція, Рим – приклади, як тогочасне суспільство, яке вже стояло на високому щаблі культури, наполегливо займалося ушляхетненням води (водотяги, лазні, ванни, спеціальні води для догляду за тілом тощо)», – аргументував автор статті.

Він нагадував, що старий Краків може похвалитися рештками водогонів часів короля Казимира Великого, а на Заході складно знайти місто, де не займалися б очисткою води. До прикладу, Відень на той час отримував воду з гір, розташованих за кілька десятків кілометрів від міста. Ще до Першої світової війни існував проект постачання до Кракова води з Татрів, з відстані 80 кілометрів. Автор відзначає, що Польща, перебуваючи впродовж тривалого часу під ярмом неволі, не встигала у поступу цивілізації за західними сусідами. Відповідно, далеко позаду залишалося і питання водопостачання.

Фільтри для отримання знезалізненої очищеної води

У 1930-их роках держава намагалася велетенськими кроками дорівнятися до сусідів із Заходу у водному господарстві. Нормативи стану води визначало міністерське розпорядження, видане у серпні 1933 року. У низці міст міжвоєнної Польщі (Луцьку, Жешові, Вадовіце, Хшанові) впродовж цих років розпочинали будівництво водогонів. Втім, процес розбудови водопровідних мереж стикався з нездоланними труднощами через нестачу відповідних фахівців. Однак брак спеціалістів та коштів для повноцінного будівництва водогону не означав, що неможливі тимчасові акції, такі як будівництво фільтраційної станції.

«Власне місто Луцьк виступило як піонер такої замісної акції, будуючи фільтраційні станції, які наразі можуть замінити водогони, а в майбутньому стануть їхніми допоміжними частинами», – підсумовував автор.

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Become a Patron!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: