17:05, 29 листопада 2020

Чому антибіотики небезпечні при COVID-19: пояснює лікар-інфекціоніст

Як впливає паніка на перебіг COVID-19, чому антибіотики не лише перешкоджають імунітету боротися із COVID-19, а й можуть призвести до летального випадку та що із цим робити.

Про ситуацію із COVID-19 для інтернет-видання «Волинь Online» розповів лікар-інфекціоніст Євген Дубровський, який із самого початку пандемії лікує пацієнтів в опорній київській лікарні № 4.

Наскільки часто в лікарню потрапляють ті, яким коронавірус зовсім не страшний, але паніка змушує людину їхати до лікарні?

Проблема надання своєчасної медичної допомоги наразі є найбільш актуальною. Не всі охочі можуть потрапити в лікарню, медики в стаціонарі жорстко контролюють, чи є покази для госпіталізації. Кисневі місця зараз в дефіциті, тому перевага при госпіталізації надається, в першу чергу, важким хворим. Це психологічно створює напругу у суспільстві. Адже людям страшно. Вони не можуть спокійно лікуватись вдома, налаштовують себе на гірший варіант перебігу. Попри те, що для більшості COVID-19 не є серйозним захворюванням і переноситься нормально, люди накручують себе та очікують ускладнень.

Сімейні лікарі встановлюють тепер дистанційно діагнози. Наскільки це взагалі адекватно і чи можливо поставити правдивий діагноз?

Основне навантаження припадає на первинну ланку, на сімейних лікарів. І тут є серйозна проблема. Дистанційне лікування. Теоретично, на папері, все правильно. Нащо молодих, здорових тягнути до лікаря, коли можна дати пару рекомендацій та заспокоїти по телефону? Але в житті все не так. Для паніки немає вікового обмеження. Панікують та накручують себе всі – і молоді, і похилі. Лікар по телефону чує вже сотні разів перекручену, спотворену та необ’єктивну інформацію про стан хворого. Особливо, коли дзвонить не сам пацієнт, а його рідні.

Я постійно бачу таких хворих. І у мене є перевага. Достатньо 5-7 хвилин, щоб визначити – перед тобою налякана людина чи дійсно важкий пацієнт. У сімейних лікарів такої переваги дуже часто немає. Тому їм працювати важче. Адже відповідальність за стан хворого – річ не з приємних.

Одна справа, піддатись на панікерські настрої хворого та призначити зайве лікування. Про це поговоримо далі. Але у дистанційного лікування є велика небезпека пропустити дійсно важкий випадок. Є люди, дуже сильні та спокійні за своїм характером. Їх не лякає температура, втома, слабкість. Вони готові потерпіти та похворіти скільки потрібно. Але некритичне відношення до свого стану, відсутність лабораторного та інструментального контролю в сукупності з відсутністю лікарського нагляду призводить до трагедії. Я, на жаль, постійно буваю свідком таких випадків. Це дуже страшно.

І коли такий випадок відбудеться на совісті сімейного лікаря – він буде боятись. Та наперед давати серйозне лікування. На всяк випадок. І саме в цьому місці жахлива пастка. Адже в контексті лікування COVID-19 «профілактичне» лікування може вбити так само, як і ненадання своєчасної допомоги.

Ковід є незвичайним захворюванням. Так, це вірусне респіраторне захворювання. Але новий штам коронавіруса має певні особливості. Головна особливість – здатність спровокувати надзвичайно сильну імунну реакцію. Це некероване імунне божевілля здатне викликати пошкодження легень та патологічне тромбоутворення. Але такий розвиток захворювання відбувається у меншості хворих. Більше того, не просто у меншості, а у людей, схильних до такої гіперімунної відповіді. Це відома вже лікарям основна група ризику – надмірна вага, діабет, аутоімунні захворювання, судинні та серцеві хвороби.

Чому важливо про це знати? Бо особливості раннього лікування ковіду направлені саме на збереження нормальної імунної відповіді. Головний принцип – не нашкодити. Не змістити ваги в сторону гіперімунної реакції. Не підштовхнути, не розбалансувати систему противірусного захисту в бік пошкодження власного організму. Підхід дуже правильний, доведений та обґрунтований. Але його не сприймають налякані хворі. Пацієнтам здається, що їх не лікують. Вони чекають на призначення серйозних, потужних ліків. Особливо, начитавшись постів зі списками препаратів від пацієнтів з реанімаційних відділень. І це проблема.

Попри те, що всі знають, що антибіотики не діють на віруси, більшість лікарів приписують зараз своїм пацієнтам антибіотик для профілактики. Про це вже багато говорили, але лікарі продовжують приписувати антибіотики, а пацієнти – розповідають одне одному у соцмережах, як завдяки антибіотикам вони вилікувалися. Поясність нашим читачам, чому антибіотики без потреби навпаки шкодять?

Антибіотики заважають правильній роботі імунної системи. Вони вбивають нашу внутрішню флору, продукти розпаду якої ще більше подразнюють та дестабілізують імунну відповідь. Якщо раніше цього було не видно – зараз при COVID-19 це вочевидь. Призначення АБ чітко регламентоване: при виконанні необхідних підтверджуючих досліджень та характерній клінічній картині. І головне – треба дотримуватись правильних строків захворювання.

Як ще довести людям, що в перші 5-6 днів призначення антибіотиків чи противірусних може різко погіршити стан хворого? Ми в стаціонарі кожного дня приймаємо таких важких хворих. Ці пацієнти вже встигли прийняти по два-три антибіотика вдома – і все безрезультатно. Треба бути сліпим, щоб не бачити – таке лікування неефективне.

Інформації повно. Всі провідні спеціалісти зі всього світу постійно виступають та акцентують на цьому увагу. Всі протоколи, як закордонні так і наш вітчизняний – в один голос чітко наголошують – антибіотики не лікують вірусні захворювання. Більше того – роблять страшну шкоду та погіршують стан хворого. Те ж саме стосується «противірусних» чи гормонів. Вони втручаються в роботу імунної системи та заважають її правильній роботі.

Але, на жаль, щоб це зрозуміти, людям потрібен час, та, дуже часто, власний негативний досвід. Ті, хто поступають до нас – а це важкі хворі, роблять багато амбулаторних помилок (самостійно, чи по призначенню сімейного лікаря). І після одужання, яке дається нелегко, вже на все життя пам’ятатимуть, до чого призводять такі «профілактичні» схеми лікування.

Які наслідки вживання антибіотиків без потреби можуть виникнути?

Зараз на обрії вже виникла інша проблема. Страшніша та більш небезпечна, ніж навіть ковід. Це антибіотикорезистентність. Неконтрольований прийом антибіотиків, без показань, з порушенням доз та строків прийому призвів до виникнення резистентних штамів бактерій. Антибіотики – потужна, ефективна зброя, яка дозволила людству побороти страшні небезпечні хвороби, як, наприклад, чума. Кожен із нас тепер живе довше, ніж люди раніше. Питома вага такого покращення – антибіотики. Банальні хвороби для нас – були наче вирок, в минулі сторіччя. Адже в доантибактеріальну еру слово пневмонія було рівнозначно слову смерть.

Але саме зараз це слово «пневмонія» і зіграло рокову роль в період епідемії. Необачні діагности, неуважність та некомпетентність багатьох лікарів, а головне – панічний страх пацієнтів зробили страшну підміну – поняття «вірусна пневмонія» прирівняли поняттю «бактеріальна пневмонія». Як так сталось, що всім відомий принцип, що антибіотики не лікують вірусні захворювання, начисто забули? Більше того, хто дозволив для амбулаторного лікування приймати надпотужні антибіотики РЕЗЕРВУ?! Чому, навіть при показаннях (а це вже зовсім інша тема) АБ беруться одразу не прості, першої лінії, а дуже особливі?! Чому до сих пір пацієнти без рецепту спокійно купляють в аптеках ліки, якими в стаціонарі рятують життя надважким хворим вже з антибіотикорезистентністю?!

Попри неефективність такого лікування людство позбавляє себе надзвичайно корисних препаратів на майбутнє. Вже ВООЗ заявило, смертність від неефективності АБ в саме найближче майбутнє буде сягати колосальних масштабів.

Що робити? Як з цим боротись?

На мою думку, треба заборонити продаж антибіотиків без рецепту. А препарати РЕЗЕРВУ взагалі вилучити з аптечної мережі. Ці ліки лише мають йти через держзакупівлі напряму в стаціонари. Необхідно забезпечити чітке та строге дотримання протоколу лікарями першої ланки, особливо на період епідемії. Треба думати, як покращити надання амбулаторної допомоги таким чином, щоб лікарі мали змогу більше бачити хворих на очних консультаціях. Безпечно та без зараження в чергах.

І головне – продовжувати просвітницьку роботу з населенням всіма доступними засобами. Бо навіть заборона продажу не зможе суттєво вплинути на ситуацію – відкриється чорний ринок продажу АБ. Поки люди не змінять свого відношення до самолікування, поки не повірять практикуючим лікарям – нічого не зміниться.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: