11:52, 31 Липня 2018

Чи повинні знати випускники спеціальності «Журналістика», що таке «tabula rasa»?

Таке доволі дивне запитання прозвучало під час фахової дикусії на тему “Підготовка професійних кадрів для медіа системою вищої освіти України”, яка відбулася в рамках Донбас медіа-форуму 2018 у липні в Харкові.

На цьогорічному форумі, що проходив вже вчетверте, було піднято багато цікавих та актуальних проблем діяльності українських медіа, зокрема регіональних і передусім медіа на Донбасі. Йшлося про процес роздержавлення ЗМІ та проблеми, з якими зустрічаються редакції, про створення локальних медіа та джерела їх фінансування, про саморегуляцію журналістських колективів і їх співпрацю з моніторинговими та аналітичними інституціями, про журналістську незалежність і солідарність, про чутливий контент і толерантність у ЗМІ, гендерні виклики, проблеми меншин та багато інших тем.

Учасниками форуму були журналісти, експерти, політики, викладачі, зарубіжні гості, представники громадських організацій. Своїми думками та досвідом на дискусіях та майстер-класах ділилися українські журналісти Андрій Куликов, Марія Давиденко, Анастасія Станко, Наталя Гуменюк, Андрій Діхтяренко, Геннадій Чабанов, Наталя Курдюкова, В’ячеслав Петровський, Олександр Білінський, Ольга Сіманович, Кирило Лукеренко, Віталій Голубєв та багато інших.

Із закордонних гостей, що виступили на форумі, були консультант Ради Європи Стів Баклі, професор Гонконгського університету Кіт Річбург, кандидат наук із Кембриджського університету Джон Роозенбейк, прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік.

Дискусія з питань журналістської освіти в Україні зібрала чималу аудиторію. У ній взяли участь завідувачка кафедри журналістики Донецького національного університету імені В. Стуса Олена Тараненко, декан факультету філології та масових комунікацій Маріупольського державного університету Світлана Безчотнікова, декан факультету культурології Харківської державної академії культури Олександр Кравченко, доцент кафедри журналістики НаУ “Острозька академія” Сергій Штурхецький та ін.

Під час обговорення були висловлені дві протилежні думки. Частина журналістів і редакторів висловилася про те, що спеціальна освіта не потрібна, а можна лише закінчити школу журналістики, набути практичних навиків і цього цілком достатньо для роботи у ЗМІ. Більшість із них якраз і вказували на те, що вони не закінчували факультетів журналістики. Інша частина аудиторії зазначала необхідність відповідної бази знань, світогляду, ієрархії вартостей. Представники вузів розповіли про проблеми, з якими постійно стикаються навчальні заклади, зокрема недостатність матеріальної бази, малу кількість редакцій, охочих бути базами практики для студентів та ін.

Навіть прикро було чути і бачити намагання частини учасників дискусії звести роль журналістів до виконання певних майже технічних навиків, які передбачають лише володіння технікою і відповідними комп’ютерними програмами. Власне від цієї групи учасників форуму, зокрема з уст одного із київських журналістів прозвучало звинувачення у тому, що випускники факультетів журналістики не знають, що таке “tabula rasa”. Він не уточнив, що мав на увазі: філософський термін, гурт чи серіал. Виходило на те, що загалом журналістської освіти не треба, варто знати добре комп’ютер. Ну і ще вислів “tabula rasa”.

Примітивне трактування ролі і значення журналістської роботи в цілому не нове. Такі думки неодноразово можна почути і в середовищі волинських журналістів. За цим стоїть елементарне не розуміння того впливу, який мають журналісти на суспільство, на вектор його подальшого розвитку. Або ж не бажання вчитися, бо праця журналіста передбачає постійне самовдосконалення. Чи можна звести роботу хірурга до майстерного володіння інструментами, роботу будівельника до досконалого володіння технікою, а роботу вчителя — до володіння методиками навчання? Мабуть, усім їм, як і фахівцям усіх інших сфер, потрібні ще й теоретичні знання, які можна буде застосувати за допомогою практичних навиків. Теорія і практика — два обов’язкові складники хорошого фахівця у бідь-якій сфері.

В цілому ж Донбас медіа-форум 2018 був надзвичайно ефективним щодо обміну журналістським досвідом. Кіт Річбург розповідав про власні враження від репортерської роботи в різних гарячих точках світу, зокрема в Камбоджі, особливу увагу приділяючи проблемі примирення і толерантності. Марія Рістіч знайомила з досвідом балканських журналістів-розслідувачів, а Вельма Шаріч — із можливістю збереження незалежної позиції у репортерській роботі при висвітленні конфліктів. Олександр Білінський, Світлана Колодій, Галина Халимоник, Інна Попова та інші журналісти ділилися досвідом трансформації та розкрутки локальних медіа. В’ячеслав Петровський розповідав про роботу військового журналіста на Донбасі. Олександр Мартиненко, директор агентства “Інтерфакс-Україна” розкрив проблеми та виклики в роботі сучасного інформаційного агентства. Сергій Штурхецький познайомив аудиторію із стратегічними можливостями запуску та розвитку медіа громад. Обговорили багато інших актуальних проблем журналістського сьогодення.

На форум приїхало понад 500 учасників з України та інших країн світу, відбулося 4 панельні дискусії, 20 майстер-класів, 5 публічних дискусій. Кожен із учасників форуму, навіть дуже досвідчений, зміг почути і побачити багато цікавого і корисного.

 Світлана КРАВЧЕНКО

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: