#БізнеСильні: як Євгенія Нашутинська відкрила англомовний центр творчого та інтелектуального розвитку у Луцьку

Старт з оголошення в газеті, мрії про роботу репетитором та відкриття центру, де навчають іноземних мов учнів різного віку: шлях від репетиторства до керівництва «Академією Успіху Джоніка» подолала викладачка англійської та німецької мов Євгенія Нашутинська.

Про досвід заснування школи, у якій іноземних мов навчають учнів віком від 0 до понад 60 років розповіла інтернет-виданню «Волинь Online» керівник та директор «Jonnnik`s Academy of Success» Євгенія Нашутинська у рамках проекту «#БізнеСильні». У цьому проекті ми розповідаємо про історії успіху у сфері бізнесу Волині.

Мрія про роботу репетитором, позитивне мислення та оголошення: як усе розпочиналося

За освітою вона – філолог, закінчила факультет романо-германської філології Волинського національного університету імені Лесі Українки за спеціальністю англійська мова та література та німецька мова. А ідея заробляти, навчаючи англійської мови учнів, виникла ще у студентські роки. Усе розпочиналося з захоплення фен-шуєм та позитивним мисленням, а кроком до побудови бізнесу стало звичайне оголошення за сім гривень у газеті.

«Мені було близько 19 років, я тоді підсіла на фен-шуй, почала читати Луїзу Хей та Наталію Правдіну, про фен-шуй та позитивне мислення. Мені сподобалося, що треба всю квартиру поділити за зонами, з батьками мого першого чоловіка я всім все поділила і всім повісила афірмації: туалет – це така-то зона, кабінет – така і всіх змушувала читати ці афірмації. Я подумала про те, що хочу викладати, тому що люблю англійську. Але де мені взяти людей? На листочках у червоних трикутниках я написала, що хочу стати репетитором, тому що написане в трикутнику має силу. А в інший трикутник я написала іншу мету на три роки – що я хочу стати хорошим репетитором. Ці два трикутники я собі повісила над головою. Але якщо просто повісити їх і нічого не робити, нічого не відбудеться. Я думала, що я можу зробити. Спочатку я подала оголошення в газету за сім гривень. Коли мені вперше подзвонили, я не знала, що говорити, коли дзвонили вдруге, я була вже більш впевненою. Першою моєю ученицею була десятикласниця, які потрібно було допомагати розв’язувати тести, допомагати з граматикою», – згадує вона.

Потім Євгенія вигадала іншу стратегію – роздрукувала оголошення на чорно-білому принтері і пішла по району їх вішати. Такий був початок. Тобто, мовляв, треба діяти.

«Якщо ти просто хочеш і не докладаєш зусиль, нічого не буде»,  –  наголошує вона.

Отже, з самого початку Євгенія обрала собі шлях викладання, навіть коли навчалася на 1-2 курсі, була репетитором, працювала на приватних курсах.

«Власна справа у мене з’явилася тоді, коли стало багато учнів, я викладала на дому, я вже не працювала на курсах, учні приходили до мене додому, приблизно 20-30 людей. Прямо у себе на орендованій квартирі я їх об’єднувала у міні-групи, час був забитий,  по 9-10 уроків на день. Потім декілька моїх учениць розпочали у мене працювати на цій квартирі. Я подумала, що це не дуже логічно, що треба вже орендувати якесь окреме приміщення для роботи. Це було шість років тому»,  – розповідає керівник «Jonnnik`s Academy of Success».

Розпочинаючи справу, жінка практично не мала стартового капіталу, то ж позичила невелику суму, близько двох тисяч доларів, а також за рік до того відкладала кошти, купуючи іграшки для роботи з дітьми.

«Тобто, базу я відкладала за рік. Так я назбирала два столи іграшок. Звісно, також я купувала книжки. Я розуміла, що це буде не тільки англійська мова, а буде творчий центр, відбуватимуться табори,тому  відкладала кошти для того, щоб придбати стілець, столик, кілька іграшок тощо.

Перші два роки у мене вдома не було ліжка (незадовго до цього я придбала маленьку квартиру), коштів а це не вистачало, лише на шафу, а десь півроку у мене був надувний матрац. Я розуміла, що зате у діток, яких я навчаю, найкращий м’який диванчик,  тішилася думкою, що приходжу сюди і тут у мене гарно. Так було десь півроку. У мене не було холодильника, але волинська погода дозволяє зберігати продукти на балконі. Треба дуже чогось хотіти. Якщо ти думаєш щось відкривати, але у тебе немає запалу, ти не можеш чимось пожертвувати заради цього, значить, тобі варто ще почекати. Потрібно, щоб всередині був запал, щоб це зробити. Мої перші клієнти перейшли з квартири сюди, десь 20-30 осіб. Окрім того, я волонтерила в одній організації, викладала для діток з синдромом Дауна. Якщо людина хоче щось відкривати, їй варто мати базу клієнтів»,  – розповідає керівниця «Jonnnik`s Academy of Success».

У школі зараз навчаються не лише лучани, а й ті, хто вивчає мови дистанційно.

«Зараз в «Академії Успіху Джоніка» приблизно 50 учнів, а влітку на таборах у нас буває 150 учнів. Також ми маємо близько 20 закордонних учнів з Польщі, Німеччини та Ізраїлю, це переважно українці, які туди емігрували. Ми готуємо новий напрямок – онлайн-школу», – розповідає вона.

Чому мова актуальна для всіх та чи витіснять комп’ютерні програми викладачів

Незалежно від того, чи це Луцьк, чи закордон, мова актуальна від народження. Євгенія Нашутинська зауважує, що маленьким діткам вона допомагає швидше розвинутися, щоб мозок працював, щоб дитинка була рухливою та розумною. А для дорослих – якщо ти знаєш англійську, ти зможеш знайти кращу роботу, здати тести на вступ до вишу чи на аспірантуру, поїхати за кордон у подорож і замовити собі якусь їжу, познайомитися з кимось в аеропорту. Таким чином, знання іноземної мови дає дуже багато різних можливостей.

Конкуренції з боку технічних пристроїв, онлайн-перекладачів, вона не боїться.

«У «Джоніку» у нас профіль ABC, найбільше ми даємо старт. Так само, дорослі, які до нас приходять – це люди, які або взагалі не вивчали англійської, або ті, в кого рівень дуже низький – А1-А2. Дорослі з низьким рівнем володіння мовою переважно соромляться йти на групові заняття, тому перші рівні отримують на індивідуальних уроках. А на вивчення мови для дітей теж завжди буде попит. В умовах цього карантину діти, які закінчили перший клас, приходять з нульовими знаннями, часом не знаючи навіть літер. Це – профіль «Джоніка», тому що тут багато класних ігор, діти не розуміють, що вони навчаться, а просто граються», – говорить вона.

До викладачів школи керівниця висуває низку вимог, серед яких – відповідальність та креативність.

«Може здатися, що я інфантильна людина, білявка, але вимоги у мене є, тому що це – моє ім’я. Приходячи до мене, дівчата проходять співбесіду, є певні вимоги: по-перше, людина має пов’язувати своє життя з мовами, мати достатній рівень володіння для того, щоб працювати з дітками, людина повинна бути відповідальною, комунікабельною, креативною тощо. У нас є статут школи, певні правила, штрафи та система бонусів. У команді – п’ятеро людей, кожен з яких має свої обов’язки», – розповідає Євгенія Нашутинська.

Перед тим, як братися за вивчення іноземної мови, на її думку, потрібно зрозуміти, для чого вона вам слугуватиме – лише для спілкування чи для роботи та перекладу документів. На оволодіння одним рівнем мови, зазвичай, потрібно до семи місяців.

«Якщо людина приходить з нулем (А1), то до рівня Advanced (С1-С2) є багато рівнів. Є школи, де кажуть, що потрібно 3-4 місяці для того, щоб дорослому отримати новий рівень. Але більшість спеціалістів вважають, що треба не менше семи місяців на оволодіння одним рівнем. Отже, сім місяців помножені на шість рівнів – це загалом кілька років. Якщо ви маєте певний рівень, який потрібно покращити, це можна зробити швидше. А маючи непоганий рівень і ще й займаючись вдома, дивлячись фільми в оригіналі, а також спілкуючись з іноземцями, людина постійно покращуватиме свій рівень мови. Однак не варто плутати потребу в розмовній англійській та вільному спілкуванні. Хтось каже, що йому потрібно вільно спілкуватися, а хтось каже, що йому потрібно спілкуватися. Якщо вам потрібно спілкуватися, то, можливо, вистачить середнього рівня. Тим, кому потрібна іноземна мова для роботи, зустрічей з партнерами, перекладу документів, звісно, її треба постійно покращувати», – зазначає Євгенія Нашутинська.

Від кількох місяців до пенсійного віку: коли можна розпочинати вивчати іноземну мову

У школі є програми, розраховані на дітей віком до трьох років, а найстаршим учням було по 65.

«Зі своєю маленькою я працюю з трьох місяців, найменші учні у нас були з восьми місяців. Система навчання побудована на різних забавлянках. Тобто, бавишся з дитиною, співаєш їй різні пісеньки, читаєш їй різні рими або робиш різні рухи разом з дитинкою, кажеш «you are high as a tree, you are wide as a house», постійно разом з нею виконуєш різні вправи. Плюс різні ритуали – ти миєш дитинку та розмовляєш з нею, приносиш їй якісь предмети і називаєш їх, вкладаєш її спати і говориш до неї англійською, говориш двома мовами вдома. Якщо це робити постійно, у 2,5-3 роки дитина починає говорити двома мовами. Моя двоюрідна сестричка за кордоном говорить трьома мовами – івритом, англійською та російською. Вона їх не плутає, знає, що тато говорить івритом і вона в розмові з ним на цю мову швиденько переходить, мама говорить російською, а старша сестричка говорить англійською, коли приїздить з Нью-Йорку. Дитина адаптується до різних мов»,  – розповідає засновниця «Jonnnik`s Academy of Success».

Мову, з її слів, вивчати ніколи не пізно, є люди, які починають це робити у 60 років. Наймолодша учениця зараз – її донька, якій шість місяців, найстаршому з учнів, які займаються зараз – приблизно 40 років, але були й такі, яким було 65.

Конкуренція та розвиток

Керівниця академії успіху не боїться конкуренції та зауважує, що школа розвивається, виростаючи з одних проектів та реалізуючи інші.

«У Луцьку – величезна конкуренція, але не всіх я вважаю конкурентами. Тих, кого я вважаю конкурентами, і вони мене вважають конкурентом, можна перерахувати на пальцях однієї руки, але ми з ними можемо навіть співпрацювати. Тому що є проекти, з яких ми виростаємо і можемо йти далі. Наприклад, ми можемо робити тренінги для вчителів. На дев’ятому місяці вагітності я робила у Ковелі конференцію для викладачів. Потім під час карантину я знімала вебінари для вчителів про те, як користуватися «Zoom» та де брати клієнтів онлайн. Тобто, я об’єднувалася з конкурентами і робила ще якісь продукти. Позаминулий рік я прожила в Ізраїлі, працювала там на іншу закордонну школу, але залишитися жити там я не хотіла б. У той період моєю школою у Луцьку керувала керуюча, я час від часу виходила на зв’язок онлайн», – розповідає жінка.

До співпраці запрошують також іноземців.

«Зараз я співпрацюю з американцем Семом Абрамсом, який зараз перебуває в Японії. Він давно став моїм другом, раніше допомагав редагувати мої книжки, після Луцька волонтерив та викладав в Японії, Італії , США. Також ми товаришуємо з Кім, яка з Канади, та Біллом Стафері, який поїхав в Америку»,  – зазначає керівниця «Jonnnik`s Academy of Success».

Любов до справи та графік: як поєднувати кар’єру з доглядом за дітьми

Поєднувати роботу з вихованням дітей їй вдається завдяки підтримці чоловіка та розподілу графіку.

«У мене двоє дітей, старшому синові – 13 років. У мене секрет такий: іноді в квартирі безлад, тобто, я собі дозволяю, щоб час від часу був хаос, потім з насолодою цей хаос прибираю, на всіх кричу і кажу, що всі такі невиховані, ніхто за собою не прибирає, а я така мучениця та жертва, такий чорний гумор. Звісно, є якісь нюанси, але боятися не треба, тому що можна планувати і розподіляти свій графік. Коли дитинка маленька, час від часу її треба взяти з собою або наймати няню, але боятися не треба. Звісно, потрібно, щоб була підтримка – або чоловік, або родичі повинні допомагати. У мене родичів у Луцьку немає, батьки мого чоловіка рідко нас бачать, тому що працюють, тобто, ми справляємося з чоловіком, поетапно. Наприклад, у першу половину дня мене не було, чоловік сидів з дитиною, потім він пішов, я забрала малу з собою. Треба любити свою справу, тоді легше до цього ставишся. Якщо ти працюєш чи щось відкриваєш з неохотою, або тобі хтось дає гроші, це зовсім інша історія. Моя історія більше про любов і про місію», – розповідає вона.

Фокусуватися на меті: як досягати успіху у власній справі

Євгенія Нашутинська переконана, що варто не забувати про головне та бути сфокусованим.

«Я зараз читаю книгу Євгена Черняка «Big Money» про історії дуже крутих бізнесменів, там написано, що треба бути дуже сфокусованим. Ти ставиш ціль і фокусуєшся на ній. Якщо починаєш розфокусовуватися, ціль розпливається і ти не можеш йти вперед і працювати якісно і до кінця. Тому, коли розпочинаєш власну справу, треба ставити собі питання: з чого я починаю, що я роблю зараз і що буде потім? Це означає бути сфокусованим. А з Браяна Трейсі є цитата: «Потрібно не забувати про головне». Головне – це продукт, а продукт – це англійська мова і вона повинна бути якісною. Треба, щоб було якісно, щоб люди, які сюди приходять, отримували якісне – про нас будуть гарні відгуки і ми будемо давати знання поколінням, робити таку місію», – наголошує вона.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.