16:07, 27 Серпня 2019
За результатом німецького дослідження більшість жителів Донбасу бачать себе у складі України
Більшість жителів регіонів з обох боків лінії фронту, включно в самопроголошених “республіках” на Донбасі вважають себе частиною України.
Про це повідомляє “Укрінформ” з посиланням на дані нового опитування берлінського Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень(ZOiS).
“Нове дослідження “ZOiS” на Донбасі показує, що більшість з обох боків лінії фронту виступає за те, щоби райони самопроголошених “народних республік” ДНР/ЛНР залишалися частиною України”, — повідомили “Укрінформу” в Центрі.
При цьому, хоча думки щодо конкретного статусу в кордонах України розходяться, можливість приналежності до України без статусу автономії стає дедалі більш популярною в районах, що не підконтрольні Києву.
У контрольованих урядом України регіонах ставлення більшості залишалося 3 останніх роки незмінним: близько 65 % вважають за краще інтегрувати “республіки” без статусу автономії в українські адміністративні округи Донецька та Луганська. У так званих Л/ДНР третина населення у 2016 році підтримувала ідею особливого автономного статусу або в межах України, або в межах Росії, тоді як близько 21 % респондентів вважали, що повинні повернутися до Донецької та Луганської областей України без спеціального статусу автономії. У 2019 році таких побільшало до 24 %.
“Як в 2016, так і 2019 роках близько 55 % населення в “Л/ДНР” висловились за те, що хотіли би краще залишатися в складі Української держави. Це є важливим коригуванням офіційної риторики Москви та сприйняття (ситуації) громадськістю в Росії та на Заході”, — пояснює автор звіту і директор “ZOiS” Гвендолін Зассе.
На її думку, президентство Володимира Зеленського може відкрити простір для більш тривалого припинення вогню, співпраці у практичних питаннях та заходів з утвердження довіри.
“ZOiS” вивчає зміни громадської думки на Донбасі — в підконтрольних уряду районах, а також у районах, що не підконтрольні Києву. З цією метою обстежували по 2400 осіб у 2016 та 2019 роках. Основними темами були ідентичність (громадянська та етнічна приналежність, мова); статус непідконтрольних територій та ставлення до мінських угод.
Залишити відповідь