Владика Михаїл привітав волинських капеланів із днем святого покровителя

У день святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, митрополит Луцький і Волинський вітав та благословляв капеланів ЗСУ.

Про це повідомляють на веб-сайті Волинської єпархії ПЦУ.

Архієрей зазначив, що ці душпастирі є світлом та підтримкою для військових, несучи їм не лише слово Божого натхнення, а й силу духу в найважчі моменти. Капеланське служіння є справжнім прикладом любові до ближнього, милосердя та мужності. Тож нехай святий Мартин завжди буде поруч, зміцнює віру і надихає на подальшу працю в ім’я миру та справедливості.

З благословення митрополита Михаїла, військові капелани відправили богослужіння. У луцькому храмі великомучениці Катерини військові священники відправили молебень. Очолив молитву головний військовий капелан єпархії протоієрей Юрій Близнюк.

У житії святого Мартина, якого вважають засновником капеланського служіння і покровителем військових священників, зазначено, що він народився 317 року в сім’ї римського легіонера. У 15 літ також став воїном і дивував усіх благочестивістю та доброчинністю.

Взимку 338-го Мартин поділився половиною свого плаща (який називався ”капою”) з бідняком, щоб той зігрівся. Пізніше уві сні він побачив Ісуса Христа, Який носив цей плащ, і почув Його слова до ангелів: “Дивіться, Мартин-катехумен мене одягнув!” (Катехумен — це людина, яка готується прийняти хрещення). Відтоді друга частина плаща стала реліквією, для неї було створено похідний храм – капелу, а священника, який там служив, почали називати капеланом.

У XVIII столітті ухвалили рішення залучати душпастирів до військової служби — без зброї та без участі в бойових діях. Правовий статус капеланів закріплювався як у внутрішньодержавних, так і міжнародних документах, бо військові священники служили у багатьох арміях світу.

В Україні день військового капелана відзначають 12 жовтня, у день вшанування святителя Мартина Милостивого. Священнослужителі з 2014 року, ризикуючи власним життям, допомагають захисникам виконувати свій обов’язок у військових частинах і на передовій. Їхня зброя – слово Господнє. Невтомним душпастирським служінням вони підтримують бійців молитвою у важкі хвилини.

Після початку війни на сході України місія капеланів стала не лише духовна, а й волонтерська. У ці важкі часи душпастирі постійно поруч із нашими воїнами: під час підготовки й навчання, під час бойових дій і після них.

Закон «Про службу військового капеланства» підписав Президент України 30 листопада 2021 року.