У Володимирі презентували виставку із нагоди 80-річчя художниці Галини Микити

Галина Микита: закохана в мистецтво та життя. Саме під такою назвою у Володимирському історичному музеї імені Омеляна Дверницького з ініціативи його співробітників відбулося відкриття виставки Галини Яківни Микити, присвяченої її 80-літньому ювілею.

Про це повідомляють на сторінці Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького у «Фейсбук».

Галина Микита  – талановита художниця, майстриня декоративно – прикладного мистецтва, педагог з багаторічним стажем, почесна членкиня ГО «Союз українок», чарівна жінка, турботлива берегиня своєї родини.

У затишній залі, оформленій гобеленами, картинами у техніках «батик» та «живопис», зібралося багато жителів міста: родичів, друзів, колег та поціновувачів таланту ювілярки. Усі прийшли висловити свою повагу та захоплення.

На початку заходу Галина Яківна поділилася спогадами про своє життя, яке вона умовно поділила на періоди. Дитинство припало на останні роки війни та перші післявоєнні роки, воно минало у селі Туличів Турійського району. Крім Галинки у сім’ї Марії Семенівни та Якова Карповича Антонюків було ще троє дітей: син Михайло, доньки Леся та Наталка. Усім батьки прищепили любов до України, рідної мови, мистецтва.

Знаковим періодом у житті юної Галини став вибір майбутнього фаху. Навчання у Вижницькому училищі прикладного мистецтва було цікавим, минало серед карпатської природи поряд з художниками та майстрами. Душа розкрилась для творчості. А ще саме тут юна першокурсниця познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Андрієм Микитою, який навчався на другому курсі.

Згодом було розподілення, згідно якого Галина Яківна потрапила у місто Володимир працювати на швейну фабрику художником-конфекціонером. Втіху для душі приносила активна участь в культурному житті міста.

Пізніше працювала керівником студії образотворчого мистецтва. Андрій Васильович тим часом працював в районній, потім в міській архітектурі – головним архітектором. Тим часом підростала донька Світлана та син Сергій. Сім’я та улюблена робота приносили духовне задоволення. У 1978 році Галина Яківна стала першим директором новоствореної на основі студії художньої школи. Перемоги учнів у конкурсах надихали на нові звершення.

З особливим теплом згадувала Галина Яківна підготовку до відзначення 1000-ліття заснування міста Володимира. Йому творче подружжя присвятило цілий рік свого життя. Спогади про життєві втрати переплелися з теплими спогадами про мистецькі проекти, дружбу та спільну працю з талановитими непересічними людьми, які творили культуру міста Володимира та Волинського краю загалом.

На відкриття виставки завітав заступник міського голови Андрій Гудим . Він привітав Галину Яківну з ювілеєм, вручив подяку міського голови та подарунки. Привітала від імені усієї культури громади пані Галину й начальниця управління з гуманітарних питань Оксана Бігун.

На продовження линули теплі слова від голови ВГО «Союз Українок» Ористлави Сидорчук, яка завітала на захід. Її вітання підтримала й голова Володимирського осередку організації Лариса Лучинець  та членкині організації Віра Чайковська, Тетяна Пасієвич, Алла Палій, Інна Совальська, Ірина Зай, Наталія Матусевич, Наталія Авдієнко, Валя Дудко  та інші.

Майже у повному складі завітав на захід й колектив Володимирської дитячої художньої школи імені Миколи Рокицького на чолі з її директоркою Катериною Юрчук. Її щире вітання підтримали колеги, зокрема заступниця Оксана Стасюк, Адам Михалик, Ігор Мацюк, Ірина Надюкова, Людмила Данилюк-Моспан та інші.

Привітали Галину Яківну з ювілеєм й наукові співробітниці історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Романа Кучерява та Світлана Федосєєва. Також майстриня декоративно-прикладного мистецтва Євгенія Ромащук з сестрою Марією Лучинець. Теплими словами та спогадами про ювілярку поділилася й художниця та викладачка педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського Леся Мартинюк. Привітали зі святом й бібліотекар Марія Бардась та архітектор Петро Чуцький, які поділилися спогадами про спільні заходи та мистецькі проекти.

Привітав з відкриттям виставки та ювілеєм Галину Яківну й колектив Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького.

На завершення заходу Лариса Лучинець виконала пісню, яка стала символом боротьби для українського народу «Ой у лузі червона калина».