У ВНУ імені Лесі Українки відбулася відверта гутірка з ветеранами

19 лютого, у день дванадцятих роковин війни за Незалежність України та напередодні четвертих роковин повномасштабного вторгнення рф на територію України, у Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулася гутірка з ветеранами «Війна у моєму житті. Історії очевидців». 

Про це йдеться на сайті вишу.

Діалог модерували практичний психолог ЗВО Тетяна Кулик і фахівець Центру з організації базової загальновійськової підготовки Андрій Лев. У фокусі розмови – людина на війні: її внутрішній світ, втрати та їхнє прийняття, щоденний вибір і сила, що народжується та підтримує навіть у найтемніші моменти.

«Сьогодні з нами – ветерани війни. Люди, які захищають нашу державу. Сьогодні з нами – студенти, які стали внутрішньо переміщеними особами», – розпочала зустріч Тетяна Кулик.

Студенти та викладачі почули різні історії. Хтось зі зброєю у руках захищав Україну з 2014-го, коли розпочалася війна на Сході України. Дехто тоді був ще школярем, а сьогодні – уже ветеран. Роман Берніков, В’ячеслав Оксентюк, Анатолій Галаша, Андрій Балюк, Софія Подвальна, Христина Макарчук, Андрій Сидор – воїни та захисники, які поділилися власними історіями. Лунали спогади про рідних, поранення, службу на різних напрямках, перші бої та моменти, коли здавалося, що це кінець. Ветерани говорили про підтримку побратимів, гумор навіть у критичних ситуаціях, відповідальність за інших, віру, роботу й відчуття спільноти як головні ресурси витримки.

Андрій Балюк наголосив на важливості базових навичок самодопомоги, які можуть врятувати життя. Обговорили тему депресії та апатії і серед військових після повернення з фронту, і серед студентів. Роман Берніков й Андрій Балюк відкрито розповіли про власний досвід піклування про ментальне здоров’я та підкреслили важливість звернення до фахівців і лікування без стигми.

“Психологічна допомога – це не слабкість, а необхідність. В’ячеслав Оксентюк поділився: спорт допомагає фізично і психологічно відновлюватися, дає відчуття сенсу життя та дисципліни. Фізична активність – це найкращий спосіб позбавитися гормону стресу – кортизолу», – підтвердила Тетяна Кулик.

Говорили і про волонтерство та консолідацію зусиль кожного громадянина. Андрій Сидор нагадав принцип підтримки ЗСУ, коли кожен із нас має працювати на перемогу.

«Якщо не у війську, то для війська», – сказав він.

Христина Макарчук наголосила, що надавати допомогу та донатити краще саме за конкретними потребами і через офіційні фонди, яким довіряєте.

Своїми думками та досвідом поділилася також Ірина Юзва – дружина військового, громадська діячка, wellness-амбасадорка, засновниця і координаторка проєкту «Битва візажистів», консультантка з психоемоційної підтримки, авторка програми природного схуднення «Стабільна Я» та Вікторія Іванова – студентка факультету психології родом із Макіївки Донецької області.

Гутірка об’єднала ветеранів, студентів і викладачів у спільному прагненні говорити відверто про страх та витримку, біль і підтримку, втрати й відповідальність. Адже пам’ять, взаємна підтримка й усвідомлення цінності людського життя сьогодні стають основою нашої стійкості.