У Луцьку прибрали зображення бізнесменів зі стін кафедрального собору

Єпархія оприлюднила офіційну заяву щодо ескізів зображень ктиторів на стінах Свято-Троїцького собору.

Про це повідомляють на сторінці Волинської єпархії ПЦУ у «Фейсбук».

«Останніми днями в інформаційному просторі розповсюджується інформація про портрети найбільших церковних меценатів у нових розписах собору Святої Трійці. Наявність таких зображень викликало запитання у наших парафіян.

Усі ми знаємо, що найбільша нагорода для християнина – Царство Небесне. Та протягом тисячоліть у Християнській Церкві склалася система й земних нагород священнослужителів і мирян. З-поміж них – так звані ктиторські портрети на стінах храмів.

Ктиторами, чи титарями називали церковних старост, обов’язок яких – піклуватися про благоустрій Божих домів, та осіб, на чиї кошти збудовано, перебудовано, відреставровано храм, монастир, замінено внутрішнє оздоблення тощо. Звичайно, ктитор у другому значенні, що нині більш відоме, – це дуже заможна людина. Часто цих доброчинців зображають на повний зріст із макетом храму в руках, який зведено за його пожертву, інколи поличчя чи в інший спосіб.

Ктиторські портрети, поширені колись у Візантії, відомі й у Болгарії, Сербії, на Русі-Україні. Так, це портрети гетьмана Богдана Хмельницького на Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської лаври, князів Острозьких, гетьмана Івана Мазепи на стіні Успенського собору цієї ж обителі, Анни Гойської та інших меценатів у Почаївській лаврі. Історичні особи зображено, зокрема, на образі Покрови Пресвятої Богородиці на розписах храму Загорівського монастиря у другій половині XVIII ст. Тобто йдеться про сотні храмів по всій Україні.

Беручи до уваги негативну реакцію частини громади, зважаючи, що деякі елементи розпису, якими ми хотіли б бути вдячними ктиторам з огляду на історичну традицію, не сприйнялися сьогодні, – ухвалили таке рішення. Задля того, щоби не викликати сум’яття у світогляді віруючих, форму пошанування жертводавців змінено», – йдеться у заяві.