Реабілітація мистецтвом: чим дивував українських воїнів митецький Луцьк

«Мистецтво, на яке ми заслужили», – прозвучала іронічна думка біля провокативної картини «Біг Бен». Робота Олега Сусленка є однією із своєрідних візитівок Музею сучасного українського мистецтва. І саме з Музею Корсаків розпочалась реабілітаційно-туристична подорож українських військових митецьким Луцьком, сповнена вражень та жвавого обговорення.

Про це йдеться на сайті Волинської ОВА.

«Я хочу, щоб глядач виходив з галереї сучасного мистецтва незадоволеним, щоб його комфорт був порушений.. Щоб йому захотілось діяти, а не просто споглядати», – говорив сам Сусленко про свою роботу. І кожен із 23 присутніх чоловіків знайшов в Арт-галереї щось для себе.

Видовищного вершника на байку для друга-байкера. Справжнісіньку сушену рибу на фоні сусальної позолоти для побратима-рибака. Панораму суворо-урочистого гуцульського весілля для роздумів. Величну і вражаючу своїм масштабом Космогонію, процес творіння якої воїни споглядали у відкритому просторі майстерні-галереї.

Подекуди роботи надавали більше питань, ніж відповідей. Тож екскурсовод Анастасія охоче відповідала візитерам, розповідаючи про життя авторів експонатів без прикрас, адже часто розуміння робіт є неповними без цих деталей.

Музей Корсаків – місце, де зустрічаються люди, ідеї та мистецтво, щоб створювати майбутнє. Кожен із наших воїнів – став творцем новітньої історії, аби майбутнє захистити.

Наступна локація – не менш химерний будинок луцького скульптора Миколи Голованя. Сам митець волів називати своє обійстя вернісажем.

«Ох і терпляча ж у нього жінка», – сказав хтось із чоловіків, дізнавшись що оздобою маєтку скульптор займався понад 40 років свого життя.

На жаль, ранні волинські сутінки завадили розглянути в деталях усіх фантастичних звірів та місце, яке вони населяють. Однак викликали неабиякий інтерес у воїнів, що залюбки знімкували паркан із кам’яної мозаїки, мадонн, янголів та атлантів поруч із казковими левами на барельєфах.

Надворі стрімко темніло, та своїх гостей привітно чекав Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла.

“Високі білі стіни, склепіння, що за століття пережили численні пожежі та лунка і пронизлива музика костьольного органу. Не будучи парафіянами костелу, усі відчули духовне піднесення в момент звучання органної музики. Адже сюди часто приходять за підтримкою, коли потребують чогось більшого, ніж людська сила, чогось понад людського”, – відзначив отець Роман.

Надлюдська витримка та сила волі також притаманна і чоловікам, що стали воїнами сьогодення. Вони долають ожеледь на милицях та гуморять у будь-яких непевних ситуаціях.

«Зводив костел архітектор-італієць Джакомо Бріано. Як він потрапив саме у Луцьк, достеменно невідомо», – розповідає екскурсовод Владислава.

«Та як, як. Так як і наші в Італію потрапляють», – сміються у гурті.

Однак з цікавістю слухають загадку зведення двох веж костелу – чотирикутної західної та восьмикутної східної. Мовляв, це зумовлено оборонною функцією, а можливо, кресляру не вистачило листа паперу і проєкт затвердили без уточнень.

А також оповідь про сімсот випитих бочок медовухи та вісімсот волів, з’їдених ясновельможним панством за місяць гостин під час зустрічі європейських монархів у Луцьку.

«Погуляли хлопці на славу», – жваво підсумував історію пан Володимир, що вперше за рік повернувся на Волинь з передової.

Опісля морозної прогулянки воїнів чекала спільна затишна вечеря і традиційні подарунки-обереги від найменших волонтерів – листи зі словами подяки, листівки та ангелики, сплетені дитячими руками.

«Хлопці, то є чай! Не думайте його скурити», – жартує одна з організаторок екскурсії Алла, доки чоловіки, перегукуючись, вивчають вміст презентів.

Реабілітаційно-туристична поїздка, організована профільним департаментом Волинської ОВА, завершилась концертом у драмтеатрі. Колектив «Піккардійської Терції» та зал аплодисментів дякували воїнам України за те, що боронять нашу землю, за мужність і всю їхню силу, за честь і гідність захисників.

“Це була четверта та остання в цьому році поїздка для українських військових, які проходять реабілітацію у медичних закладах Волині. Загалом у проведених екскурсіях взяли участь більше ста воїнів із різних областей України. Деякі з них долучались до заходів кілька разів, і кожна із цих поїздок завершувалась дружніми обіймами, як буває, коли робиш свою справу від серця. Дякуємо за ваш відгук!”, – йдеться у повідомленні.

Також Волинська ОВА висловлює вдячність усім, хто допомагав, супроводжував, йшов на зустріч та долучався до процесу організації: Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, Ківерцівському центру позашкільної освіти, учням та педагогам Луцької гімназії № 18, колективу бібліотеки № 10, Центру розвитку туризму, священнослужителям Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви, керівництву Волинського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка та беззмінному водію усіх подорожей – ігумену Сильвестру Жидичинського Свято-Миколаївського Монастиря.