Аналіз інфекційної захворюваності в області свідчить, що надалі спостерігається тенденція щодо росту захворюваності інфекційними гастроентероколітами, ротавірусним ентерітом, сальмонельозом, нестійкою залишається епідситуація щодо вірусного гепатиту А.
19:13, 19 Червня 2018
На Волині зросла захворюваність на гострі кишкові інфекції
Про це повідомляють на сторінці Волинського обласного лабораторного центру.
Захворюваність сальмонельозом за 5 місяців 2018 р. зросла на 13 %, порівнюючи з минулим роком, гастроентероколітами встановленої етіології – на 26 %, в т.ч. ротавірусним ентеритом – на 60 %, вірусним гепатитом А – у 3 рази (31 випадок проти 10). Захворюваність всією групою гострих кишкових інфекцій виросла на 22 %. Хоч ці показники залишаються нижчими від середньодержавних, проте є ризик виникнення спалахів та групових випадків цих захворювань.
Перевищення середньообласних показників захворюваності гострими кишковими інфекціями зареєстровано у Ківерцівському, Локачинському, Луцькому, Ратнівському, Старовижівському районах та м. Луцьку.
Серед негативних тенденцій слід вказати на загрозу виникнення спалахів, пов’язаних з неякісними харчовими продуктами, або порушеннями протиепідемічного режиму. Так, за останні 3 роки на Волині зареєстровано 16 таких спалахів під час яких постраждало 240 осіб, з них 96 дітей. У тому числі 5 спалахів виникло в дитячих навчально-виховних закладах (постраждало 52 дітей), 7 – в закладах громадського харчування, 4 – в побуті.
Підвищена температура навколишнього середовища сприяє розмноженню та поширенню мікроорганізмів (бактерій та вірусів), які викликають захворювання на кишкові інфекції. До організму людини такі збудники потрапляють через споживання заражених харчових продуктів, води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту.
Основними причинами виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів.
За результатами епідеміологічних розслідувань, зі слів хворих, у 92 % випадків встановлено ймовірні фактори передачі інфекції. При цьому 62 % випадків пов’язані із вживанням харчових продуктів, 24 % – з контактно-побутовим шляхом, решта – інші шляхи передачі збудника. Найбільша частка випадків, пов’язаних із вживанням харчових продуктів, припадає на молочну продукцію – 23 %, ковбасні вироби та яйця – 15 %, м’ясну продукцію – 14 %, продукцію з ринків – 11 %.
У період підготовки до літнього оздоровчого сезону проведені лабораторні дослідження об’єктів довкілля місць масового відпочинку на водоймах області. За результатами досліджень близько 150 проб води відкритих водойм 15 % з них не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам за мікробіологічними показниками. Виявилась забрудненою вода водойм у 7 місцях масового відпочинку (р. Турія на пляжі та рекреаційній зоні (неорганізованій) водосховища у м. Ковель, оз. Ухо пляжу ПЗОіВ «Оберіг» у с. Уховецьк Ковельського району; р. Стир на центральному пляжі та р. Сапалаївка на пляжі Теремно у м. Луцьку; ставка рекреаційної зони (неорганізваної) смт Локачі; оз. Велимче на пляжі Соловичівської сільської ради Турійського району).
Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:
– дотримуватися правил особистої гігієни;
– ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
– мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
– користуватися індивідуальним посудом;
– запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються продукти харчування;
– регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
– окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
– для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
– добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
– дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більш ніж на 2 години);
– мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
– не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
– при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
– не купувати продукти харчування у випадкових осіб, або в місцях несанкціонованої стихійної торгівлі;
– не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;
– не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);
– не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо). Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачанн, або питну бутильовану, абоохолоджену кип’ячену воду. При неорганізованому відпочинку для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води;
– не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
– уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
– при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою.
Залишити відповідь