Ковельські діти побували у Німеччині

Упродовж майже тридцяти років мешканці міста Барзінгхаузена — представники благодійної організації «Допомога дітям України» запрошують до себе на відпочинок  юних ковельчан, яким випала непроста доля.

Про це інформують на сайті Ковельради.

Ініціатором такої безкорисливої діяльності є Лілія Бішофф, яка займається усіма організаційними питаннями, продумує програму, працює з родинами, в яких живуть діти. Вона “горить” цією справою, яка стала уже частинкою її життя.

Пандемія дещо перешкодила співпраці. І торік вперше за три десятиліття школярі не поїхали на літні канікули до наших партнерів. Цьогоріч завдяки старанням багатьох людей, а також представників нашого Посольства у Берліні 11 юних ковельчан побували  у Барзінгхаузені.

Вісім років поспіль координує цю роботу в Ковелі,  супруводжує школярів — Світлана Оніщук. За її словами, у сімей, які беруть наших діток — золоті серця. Вони маленьким підопічним прагнуть допомагати, підтримувати, турбуються про них. Знаходять можливість приїхати у Ковель, запрошують  до себе в гості.

А як мило спостерігати, коли наші діти ніжно обіймають своїх «других батьків», як вони горнуться до них, а ті – відповідають їм взаємністю.

Їхня доброта  уже давно отримало безвіз. Для неї не є перепоною ні кордони, ні мовні бар’єри, ні відстань у сотні кілометрів. Вона  уміє творити дива.

Нинішня поїздка була особливою. Чи не щодня для групи з України організовували цікаві екскурсії, розваги, пікніки. Вони побували на зустрічі з бургомістром Геннігом Шюнгофом.

А напередодні від’їзду в Україну був особливий вечір. З солодкими гостинцями на святкову зустріч у Барзінгхаузен завітала Генеральний консул України в Гамбурзі Ірина Тибінка, прийшов поспілкуватися знову з дітворою мер, усі німецькі родини.

Швидко пролетіло два тижні в Німеччині. Наші юні школярики повернулись додому, і крім подарунків, привезли безліч позитивних вражень, а їх маленькі серця наповнились безмірною любов’ю тих людей, які стали для них рідними, хоча і мешкають за тисячу кілометрів у далекому німецькому Барзінгхаузені.