Екоінспекції порадили залучати до перевірок депутатів Волиньради

На  засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів 30 грудня депутати заслухали звіт начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександра Кралюка. Тема зацікавила керівництво обласної ради у повному складі. І голова ради, і його заступники взяли участь у засіданні комісії.

Про це повідомляють на веб-сайті Волинської облради.

Попередньо голова комісії Юрій Ройко зауважив, що комісія  має намір  конструктивно співпрацювати з обласною держекоінспекцією. Основна мета – покращення стану екології в області завдяки превентивним заходам, а також   налагодити  комунікацію екоінспекторів з органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання Волині.

На цьому голова постійної комісії Юрій Ройко також наголошував у своєму вступному слові. Екологічна тематика нерідко фігурує у депутатських запитах та запитаннях, які озвучуються на сесії.

Олександр Кралюк   розповів, що у 2020 році було здійснено анонімне анкетування серед жителів області  щодо стану екології на території Волинської області та якості екологічного нагляду   в природоохоронній сфері. Опитали 162 людини. Що виявилося в результаті? 71 % опитаних респондентів не задоволені станом екології в області. 93 % вважають, що екологічний стан  їхнього населеного пункту потребує поліпшення. 96 % опитаних впевнені, що в державі має працювати контролюючий орган у сфері охорони навколишнього природного середовища. 85 % підтримують ідею створення веб-сайту швидкого інформування екоінспекції про порушення природоохоронного законодавства в регіоні.

Основні екологічні проблеми, які хвилюють волинян:

– чистота населених пунктів;

– сміттєзвалища;

– вирубка лісів;

– забруднення повітря і водних ресурсів.

Протягом 2020 року працівники Державної екологічної інспекції в області здійснили 1314 перевірок щодо додержання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання та органами місцевого самоврядування області.

По виявлених порушеннях природоохоронного законодавства склали 1583 протоколи. До адміністративної відповідальності притягнуто 1296 посадових осіб та громадян на загальну суму 453,034 тис. грн, стягнуто 373,868 грн. Частина штрафних санкцій проходять процедуру стягнення через органи виконавчої служби.

Державною екологічною інспекцією в області було нараховані збитки, які заподіяні державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства, на загальну суму 97 млн145 тис. 313 грн. Пред’явлено за 2020 рік 135 претензій, позовів та майнових стягнень на загальну суму 36 млн 498 тис. 594 грн. Відшкодовано 105 претензій, позовів та майнових стягнень на загальну суму 1 млн 508 тис. 353 тис. грн.

За 2020 рік передали в правоохоронні органи 35 матеріалів за фактами порушення вимог природоохоронного законодавства.

Отож, як бачимо з суми понад 97 млн грн збитків, нанесених державі через порушення екологічного законодавства, відшкодовано тільки 1,5 млн грн. Олександр Кралюк заявляє, що причиною  є слабка комунікація з правоохоронними органами. Але, крім того, є чимало законодавчих колізій, через які  порушники вдаються до маніпуляцій і не платять штрафів. “Нещодавно був випадок, коли підприємець несанкціоновано видобував пісок і наніс державі збитків  на 800 тис. грн. Він навіть сплатив штраф за це порушення, але коли отримав припис про відшкодування збитків, то почав оскаржувати в судовому порядку. Хочу сказати, що суди займають незрозумілу позицію при розгляді таких справ, тому було би добре, якби  ці   засідання  максимально висвітлювалися у    ЗМІ”, – зауважив Олександр Кралюк.

Ще одне погано врегульоване законодавством питання – порядок проведення позапланових перевірок. Олександр Кралюк пояснив, що планові перевірки зараз проводити заборонено через карантин, а позапланові можуть бути лише після заяв  фізичних осіб.

На жаль, такі заяви часто подаються в анонімному порядку і тому, об’єктивність фактів, викладених у таких документах, – під сумнівом.

Крім цього, Олександр Кралюк запевняє, що є й інші перешкоди для здійснення позапланових перевірок. Скажімо, 8 лісгоспів області не  пустили екоінспекторів для проведення перевірки, посилаючись на COVID. Про те, що така ситуація не є сприятливою для розвитку держави в цілому говорив депутат Олександр Пирожик: “Одна державна інституція пробує перевіряти іншу, але нема ефекту, бо не спрацьовує механізм стримувань і противаг”.

Начальник держекоінспекції каже, що юридичні колізії будуть врегульовані, якщо у Верховній Раді України підтримають проект Закону України “Про екологічний нагляд”.

За виключно правові рамки відносин суб’єктів господарювання та природоохоронних органів виступає і голова обласної ради Григорій Недопад. “Ви не повинні виконувати функцій каральних органів, але мусить бути порядок. У вас повинні бути всі повноваження і можливості для оперативного та ефективного реагування на проблеми екологічного характеру”, – висловив свою позицію голова обласної ради, звертаючись до представників екоінспекції.

Депутат обласної ради Володимир Бондар, який взяв участь у засіданні комісії, висловив думку, що екоінспекція області не рідко стоїть не на сторожі охорони природи, а є частинкою механізму розправи з підприємствами. “Вам кажуть: “Фас!”, – і ви біжите перевіряти. Ви не повинні бути каральним органом для суспільства чи зброєю в руках правоохоронців у боротьбі з бізнесом. Бізнес повинен працювати. Бізнесу потрібно пояснювати про ризики і допомагати, аби не допустити порушень екологічного законодавства і не нанести школи природі”, – каже Володимир Бондар.

“Завжди є претензії до того, хто працює. Тому важливо спільно усувати недоліки і не допускати порушень. При цьому ставлення до всіх суб’єктів господарювання має бути об’єктивним та неупередженим”,  – міркує заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Голова обласної ради Григорій Недопад також за те, аби під прикриттям захисту екологічних інтересів не блокувався економічний розвиток. “Є порушення, які допускалися десятками років і врегульовувати ситуацію потрібно поступово, не допускаючи зупинки стратегічних підприємств. Ті ж лісгоспи – найбільші платники ПДФО у поліських районах. І це потрібно враховувати”, – наголосив голова обласної ради.

Члени постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Людмила Кирда та Сергій Кошарук говорили про те, що обласній держекоінспекції  важливо налагодити якісну комунікацію найперше з органами місцевого самоврядування, а не з правоохоронцями. Депутати за те, щоб посилити просвітницьку та роз’яснювальну роботу, адже люди часто порушують екологічне законодавство, не усвідомлюючи і не розуміючи шкоди.

“Штрафами екологічних проблем – не вирішити”, – резюмував свою позицію Сергій Кошарук. “Ви повинні займатися профілактикою та висвітлювати екологічну проблематику  в ЗМІ та в соціальних мережах”,– звертається до Олександра Кралюка депутатка Людмила Кирда.

Депутат Олександр Пирожик вважає, що обласна рада повинна підготувати звернення до центральної влади з конкретними пропозиціями щодо усунення юридичних колізій в природоохоронному законодавстві.

Сергій Кошарук пропонує рекомендувати територіальним громадам прийняти  регіональні програми для забезпечення просвітницької роботи в сфері екології та  роз’яснень екологічного законодавства для місцевих підприємств.

Перший заступник голови облради Юрій Поліщук виступає за те, щоб налагодити комунікації між держекоінспекцією та органами місцевого самоврядування.

Голова постійної комісії Юрій Ройко запропонував екоінспекції залучати до проведення перевірок депутатів обласної ради. Цю позицію зафіксували у рекомендації екологічної комісії. Також підтримано пропозицію Сергія Кошарука про рекомендацію екоінспекції у місячний термін надати в органи місцевого самоврядування (в тому числі й в обласну раду) перелік заходів на випередження порушень екологічного законодавства.