Демократична школа та українське дошкілля в селі: досвід трьох волинських ОТГ

Побувавши в цих громадах, можна переконатися, що децентралізаційна реформа – це можливість кожному населеному пункту розвиватися та робити Європу у себе вдома, а не їхати в інші країни шукати кращого. Діти – це майбутнє будь-якої країни, у них потрібно інвестувати. Ці три ОТГ роблять все, аби їхні діти моли можливість отримувати європейську освіту в комфортних класах, практичні навички та весело проводити своє дозвілля.

«Голоби закохують»: руйнування стереотипів щодо освіти та саморозвитку в Голобській ОТГ

У сучасній опорній школі в Голобах руйнують усі стереотипи щодо освіти та саморозвитку в селах та селищах.

Голобська ОТГ, неформальним гаслом якої «Голоби закохують» – одна з перших на Волині. Децентралізації тут не уникали, а навпаки – створили ефективний апарат та розпочали працювати над залученням грантів. Загалом до ОТГ входять 12 населених пунктів, найвіддаленіший розташований за 12,9 кілометрів від центру.

«Детальніше можете подивитися на сайті», «Докупили ще два тенісних столи, бо попередніх двох не вистачило», «Не зважайте на цю велопарковку, ми плануємо зробити нову, з накриттям», «Влітку тут гімнастика, проводять педагоги з Луцька», – ці та багато інших фраз про свою школу говорить директор, здавалося б, простої сільської школи.

Це опорний навчальний заклад, в Голобському НВК та школах-філіях навчається 721 учень. Тут працює 81 педагог.  У 2016 році сюди доєднали чотири школи у селах Бруховичі, Новий Мосир, Майдан, Жмудче, а в 2017 доєдналася школа села Малий Порськ. Загалом у Голобському НВК та школах-філіях здобувають освіту діти з 20 населених пунктів.

Директор опорного освітнього закладу «НВК «ЗОШ 1-3 ступенів – гімназія» селища Голоби» Наталія Хом’як розповідає, що до нової української школи тут вже йде підготовка, дещо вже купили, не чекаючи грошей з бюджету. Елементи проекту «Нова українська школа» у Голобах вже впровадили:

«Це школа майбутнього. Колектив в нас професійний. Вчителі цікавляться новими методами. Дякуючи громаді, математичний напрямок ми вже закупили. У нас вже є класні куточки, спортивні зони, навчальні зони. До Нової української школи ми готові. У нас в школі все гарне, бо вона наша».

Фасад навчального закладу – розробка старшокласників. Директорка розповідає, що вирішила порадитися з дітьми, а не оплачувати послуги дизайнерів, а загалом утеплити школу вдалося за сприяння Державного фонду регіонального розвитку за два мільйони гривень.

Голова громади Сергій Гарбарук каже, що школи-філії не ображають, проте опорний заклад, тобто школа в Голобах, все ж має бути взірцем:

«Тут і рівень навчання, і технічне забезпечення значно краще. Школа є там, де є діти. Це ж і спілкування, і виховання в суспільстві. Коли 4 чи 6 дітей школі, то яке це спілкування? Дитина виховується, спілкуючись. Непросто доводити це батькам, бабусям і дідусям, вони створення опорних закладів сприймають так, ніби в них просто відбирають школу».

У школі функціонує фотолабораторія, для якої в рамках гранту придбали все обладнання: фотоапарат, фотофони, студійне світло, штативи та фотопринтер. Усі дошки з фотографіями найкращих учнів та спортсменів у школі роблять самотужки, надалі планують навчитися робити і випускні альбоми. А директорка каже, що фотолабораторія реально зароблятиме, адже в школі зареєструють ще й юридичну особу і діти зможуть робити фото на документи просто в школі.

Керівник фотолабораторії Світлана Щур каже про те, що навчається разом з дітьми:

«Школярі часом бачать кращий ракурс, кращу ідею. У нас тут і фотопроекти, беремо участь у виставках, конкурсах. Найважливіше було підібрати підходяще приміщення, а бажання діти виявляють самі».

Світлана Щур ще й вчитель інформатики, має звання «Вчитель року». На її уроці 8 клас саме займався програмуванням, використовуючи ПЗ «Python», за допомогою цієї ж програми створили відому соцмережу «Instagram».

В ОТГ працює система стипендіювання обдарованих дітей та їх педагогів. Учні з найвищими балами в класі та успішними виступами на конкурсах та олімпіадах отримують щомісячну стипендію від 150 до 250 гривень, вчителі ж отримують одноразові премії різних розмірів. Це додаткове відзначення високого рівня праці за кошти місцевого бюджету. Найбільша вчительська премія в 2017 році склала більше ніж 5 тисяч гривень, за словами директорки.

У Радошинській сільській школі-філії збудували додаткове крило, адаптувавши його для однієї групи дитсадка. Проте згідно нового закону, прийнятого нещодавно, не може бути навчально-виховних комплексів. Тож доведеться для однієї групи забезпечувати окремий від школи персонал. Сергій Гарбарук каже, що все ж сподівається, що від цієї зміни у Києві відмовляться і додатковий ДНЗ буде.

В ОТГ працює Будинок мистецтв з театральним, танцювальним, вокальним та інструментальним гуртками. Директор Григорій Тарасовський розповідає, що після децентралізації йому не треба випрошувати у депутатів копійки, заклад став розвиватися.

Окрім цього, працює і Центр сімейної культури. Тут проходять гуртки для дітей та батьків, а влітку проходять кіноперегляди під відкритим небом. Є заняття для дітей з порушеннями розвитку.

У школі в Голобах є троє дітей, які навчаються в інклюзивному класі. З педагогом тут багато вивчають за допомогою виготовлення різноманітних аплікацій, іграшок та інших елементів творчої праці, є спеціальне обладнання, спортивний куточок. За період роботи в школі директора Наталії Хом’як школа випустила і ученицю на інвалідному візку. За індивідуальною програмою в школі навчаються 14 дітей.

Для людей з особливими потребами тут адаптований сучасний стадіон. У Голобах вже роками проходять турніри для візочників та людей з інвалідністю. Раніше сільського голову хвилювало те, що під час змагань люди з особливими потребами не могли навіть відвідати туалет, тож на стадіоні тепер – адаптовані роздягальні, туалети та деякі тренажери.

Доступність громади для людей з особливими потребами стає додатковою перевагою для участі в грантових програмах та доказом ефективності роботи громади.

«Ті, хто ще не об’єдналися, тепер рахують, скільки вони втратили. Два роки, даруйте, державна підтримка, краще оподаткування на місцях. Це дає ресурс, щоб все реалізовувати», – Сергій Гарбарук.

Лише школа отримала з держави три мільйони гривень, які витратили на оргтехніку. Також ОТГ постійно бере участь у грантових програмах, пропонує проекти для ДФРР та вчиться залучати спонсорів.

Як і де навчають дітей у Люблинецькій ОТГ?

«Є успіхи – говоримо про успіхи, якщо є недоліки – не приховуємо», – говорить голова Люблинецької ОТГ Наталія Сіховська.

У Люблинецькій ОТГ шість з половиною тисяч населення, її утворили шляхом злиття двох сільських рад.

На освіту в ОТГ особливо висока ставка. Ще на першій сесії ОТГ створили Управління гуманітарної сфери як окрему юридичну особу. Воно курує всі заклади освіти та культури і частково соцзахисту. Керівник цього управління Олександр Шум розповідає, що в структурі працюють начальник, економіст, бухгалтери та спеціаліст:

«Насамперед ми займаємося координацією закладів освіти та культури, аби ми працювали в спільному напрямку та досягали спільної мети».

Наталія Сіховська розповідає, що школа має свою позицію щодо конкурсів:

«Ми беремо участь у всіх можливих конкурсах, грантових програмах, олімпіадах не лише на регіональному рівні, а й на всеукраїнському та міжнародному. Підтримувати цю галузь – це наш святий обов’язок».

Після утворення ОТГ до Люблинецької громади в спільне користування перейшли три загальноосвітні школи. У школи є партнери в Республіці Польща. Працює освітня програма, створена одночасно з початком функціонування опорного навчального закладу в ОТГ. Відповідно до програми в школі громади особливу увагу відвели талановитим школярам. Це в свою чергу пов’язано з успішною роботою школи мистецтв у Люблинці. А відтепер у навчальних закладах працює ще й спільна програма вручення стипендій для талановитих дітей та їхніх педагогів.

Шкільну програму в опорному навчальному закладі Люблинця намагалися продумати до дрібниць. Сюди внесли і положення про транспортне сполучення школи та населених пунктів, з яких дітям необхідний доїзд.  Програма передбачає навіть розмір стипендіального фонду для обдарованих діток.

Школа ще до створення ОТГ подавала проекти на обласний Конкурс регіонального розвитку. Таким чином навчальний заклад здобув підтримку в перекритті даху. А до Державного фонду регіонального розвитку вже подали проект з утеплення фасаду, заміни вікон та дверей. Рейтингова оцінка закладу зараз 45 %.

Просто під вікнами школи зараз будівельна техніка. Діти спостерігають за спорудженням стадіону за кошти з бюджетної програми. За стадіон платитимуть з державного та місцевого бюджету на умовах співфінансування.

Школа бере участь в конкурсі «Благодійна Україна», здобула перемогу в Всеукраїнській олімпіаді з християнської етики, а це, кажуть у школі, традиційно. Співають школярі для конкурсів «Срібні дзвіночки», «Яскраві діти України». Словом, у школі працюють над першістю в творчому напрямку.

На території ОТГ функціонує і ще одна велика школа – Старокошарівська ЗОШ 1-3 ступенів. Керівництво цієї школи відмовилося ставати філією.

У дитячому садочку дітлахи, щойно прокинувшись, можуть займатися цікавими для них справами: у просторій залі дошкільнята з педагогом репетирують пісеньку про козенят.

Директор Наталія Логвинюк розповідає, що для всіх діток вистачило десять груп:

«Звичайно, списковий склад більший, ніж вимагає того закон, але ми охоплюємо всіх діток. Маємо 260 дітей. Працюємо за програмою «Українське дошкілля», а пріоритетний напрямок – художньо-естетичний».

Тож це ще один дитсадок, де ставка на творчість, зокрема на українську традиційно. Але яскраво виділяє ДНЗ інше. Знаєте, де в селищі театр? У дитсадку. У «Калиноньці» близько ста театрів.  Тут театр ляльок, костюмерна, театр на ложках, театр на стаканах, театр масок. Словом, те, на що вистачає фантазії у дитячому садку стає театром. Садок навіть виборов 3-тє місце в міжнародному конкурсі у Києві на найкраще театралізоване дійство.

Директор нахваляється колективом. Саме педагоги вдосконалюють заклад, самотужки оформили залу для занять спортом. Тут чимало пристосувань для занять спортом в ігровій формі, а поруч – інклюзивна група з пісочницею. У «Калиноньці» радіють і тому, що в ДНЗ немає браку кадрів.

На території громади розташований найбільший в Ковельському районі ДНЗ «Калинонька» на 10 груп. Тут 264 дитини з Люблинця та Довгоносів. Також тут є садочок із однією змішаною групою «Казка» в селі Мощена.

Успішно працює Люблинецька школа мистецтв, де навчаються майже дві сотні дітей. Тут репетирує колектив з духовими інструментами, є клас фортепіано. Директор закладу Ольга Денисюк розповідає, що художники та музиканти – потужний клас.

У дитячо-юнацькій спортивній школі є кілька тренажерних залів. Люблинецькі спортсмени забезпечені найнеобхіднішим. Учні грають у футбол за «Волинь», беруть участь в змаганнях «Волинь спортивна», здобули перше місце в турнірі в Одесі.

П’ять мільйонів гривень  на «Казку» та «Калиноньку» виділили з місцевого бюджету. Також на садочок «Калинонька» виділили кошти із державної субвенції для заміни вікон на теплозберігаючі. Питання з вікнами у цьому дитсадку закрили «одним махом». Громада взяла курс на енергоефективність. Взялися за утеплення дитячого садка, але розмір субвенції з району склав лише 1 мільйон 715 гривень, а цього вистачило на три стіни фасаду. Останню стіну хочуть утеплити з субвенції в 2018 році.

На місцевий бюджет покладається зарплатня працівників дитсадків, закладів позашкільної освіти. Селищна голова каже, що це дуже непросто.

А от мільйон вклали на ДЮСШ. Громада виграла грант з Японії, за кошти з нього планують закупити тренажери.

Селищна голова розповідає, що план роботи громади дуже перспективний, але додає:

«Передаючи повноваження на громади, держава має передавати ще й ресурси. Повноваження вона легко віддає, децентралізація має ж бути мудра».

Освітній шлях для громад обривається там, де закінчуються гроші, кажуть в ОТГ. І всюди наголошують на необхідності гармонії між якістю роботи педагога і технічними та технологічними можливостями школи. Коли все на висоті, то й випускники стають лідерами думок, засновниками власної справи та щасливими людьми.

У Дубівській ОТГ створюють «демократичну школу» та водночас будують «Українське дошкілля»

Громаду створили в 2016 році внаслідок об’єднання трьох сільських рад: Облапської, Городищенської і власне Дубівської. Очікують нині й на приєднання ще двох сільрад із сусіднього району.  Апарат та актив громади вирішили братися за кожну можливість, іноді навіть ризикуючи. Саме тут почали будувати школу без будь-якої підтримки, а вже згодом отримали держфінансування. Тепер розраховують ще на 91 мільйон, вклавши з громади лише 9 мільйонів.

Для того, щоб вирішити питання з ліхтарями, депутати пройшли по своїх округах та запропонували мешканцям долучитися до освітлення вулиць. Першою перевели на LED-освітлення ту вулицю, котра «скидалася» найактивніше. Коли ліхтарі засвітили, жителі решти вулиць вже наступного дня почали йти до сільради з готовністю платити якусь частину суми, аби й на їхній вулиці було яскраве та економне світло.

Селищний голова не може нахвалитися здобутками, невпинно говорить про плани. Каже, якщо були за роки існування громади спірні питання щодо виділення коштів, то все ж завжди на терезах переважала освіта.

Дубівську ОТГ називають однією із найенергоефективніших на Волині. Тут утеплені школа та садок, на вулицях LED-ліхтарі. Сільський голова Роман Троцюк в рамках гранту пройшов навчання про впровадження технологій енергоефективності. Був одним з 17 українців, які навчалися запобіганню корупції в Берліні. Також Роман Троцюк вивчав польський процес децентралізації.  У Дубівській ОТГ хочуть відроджувати села, тож вже в 2018 році вільні земельні ділянки планують перевести на баланс селищної ради та віддавати для забудови в оренду. А лише ті ділянки, де люди побудують собі оселі, передавати у власність. Нині ж землю найчастіше отримують, щоб продати. Про децентралізацію очільник громади Роман Троцюк каже так:

«Не треба боятися реформ. Люди сьогодні не всі розуміють реформу. Для багатьох реформа – це вихід з комфорту. Не всі хочуть із цієї зони виходити. Коли щось міняється для них одразу є негатив. Ті голови, які одразу йшли на реформу, не боялися, що їх не підтримають на виборах, ті виграли. Той голова, який боявся за своє крісло…він, може, й лишився на місці, але й громада лишилася на тому ж рівні».

У сільській раді створений відділ освіти, культури, соціального захисту.

В опорному навчальному закладі 368 учнів. З них 292 учні здобувають шкільну освіту в Дубовому, 67 – у Бахові, 9 – у Городищенській філії. Автобусом щодня користуються 14 дітей. Школа також бере участь в програмі «Новий освітній простір». Коридори розраховані на активне проведення часу, для молодших школярів на підлозі – класики, а є й дитяче містечко з пішохідними переходами, імітацією дороги.

Директор школи Олена Балецька розповідає, що школа набула найперше привабливого вигляду після проведення децентралізації:

«Стало легше, вдалося навести порядок. Раніше ми старалися зробити нашу школу гарною, але ту красу важко доглядати, коли тече дах».

У школі діє музей історії села. Тут галерея вишитих картин, експонати від місцевих та традиційна світлиця для уроків та Андріївських вечорниць, наприклад.

Уроки інформатики теж насичені. Діти володіють векторною графікою, вміють розробляти сайти, комп’ютерів всім вистачає. Наприклад, на уроці школярі намагалися розробити авторську обкладинку для нотатника.

Навчальний заклад виграв участь у програмі «Демократична школа» за фінансування уряду Норвегії. Вже у лютому розпочалася робота. «Демократична школа» – це проект, який гармонійно доповнює українську державну освітню програму «Нова українська школа». Норвезька «Демократична школа» навчатиме дітей у Дубівській ОТГ громадянської відповідальності, вміння приймати рішення спільно з батьками та вчителями. Навчання пройде у формі тренінгів. Тренери спершу поставлять школі оцінку з точки зору демократичності. Тренерів забезпечує міністерство закордонних справ Норвегії та Міністерство освіти та науки України.

Очільник громади каже, що саме опорний навчальний заклад у Дубовому називають «школою мрії».

До речі, в громаді є ще одна велика школа в селі Вербка, де приблизно 400 учнів. Сільрада в 2015 продала земельну ділянку за 6,5 мільйона. 4,5 з них спрямували на початок будівництва школи власним коштом. А вже в процесі виготовлення проектно-кошторисної документації вдалося здобути підтримку ДФРР. Надалі є проект на обладнання школи, спортивний зал, їдальню, який оцінюють в 91 мільйон гривень. Отримавши підтримку Державного фонду регіонального розвитку, громада постає перед умовою реалізувати кошти за три роки. Це гарантія того, що з проектом не затягуватимуть.

Діти в громаді забезпеченні садочками на 50 %, тому сільський голова розглядає громади, котрі приєднаються згодом як потенційну територію для створення нового садка.

В ДНЗ в Дубовому навчаються 75 дітей, функціонують три групи. У садочку навчають за держпрограмою «Українське дошкілля».

У Дубовому дитсадок теж має фольклорний та народознавчий нахил і свою світлицю, з дітками розвиваючі ігри проводять вихователі, вивчаючи народну творчість.

Завідувачка ДНЗ Галина Столярчук розповідає:

«Скільки можемо, стільки набираємо діток. Працівники садочка з любов’ю і ласкою ставляться до вихованців, а громада допомагала до децентралізації, допомагає і тепер».

Групи в садочку в Дубовому переповнені. У громаді, зараховуючи дитину до дитсадка, зважають на те, чи офіційно працевлаштовані батьки. Якщо мама і тато працюють нелегально або не працюють, то шанси віддати чадо до садочка значно менші. Так стимулюють до офіційного працевлаштування.

У громаді фактично два садочки: в Дубовому, у Вербці, а новий планують відкрити у селі Секунь, яке нині в процесі приєднання до ОТГ.

Інклюзивний клас є у Дубівському опорному закладі. Тут працюють із дітьми, які мають затримки психічного розвитку. У класі двоє дітей.

За 2017 рік у бюджеті нарахували близько 14 мільйонів власних надходжень. В 2017 році два мільйони витратили на утеплення школи, перекриття та благоустрій, а ще добудували приміщення в школі-філії в селі Вербка, який загалом вартував 19 мільйонів. 1,1 мільйона вклали в дороги на території ОТГ. Співфінансування, розповідає Роман Троцюк, стало гарантією того, що саме на території його ОТГ стовідсотково прокладуть дорогу.

Довідково. Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України. Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Софія ГУДИЧ